Міла приготувала Сергію сюрприз на честь року їхніх стосунків. Накрила стіл, запалила свічки, одягла красивий білий халатик і стала чекати коханого з роботи. Сергій прийшов із величезним букетом троянд. Міла зустріла його так, що він завмер на порозі, в захваті від побаченого, і мало не забув про квіти. Міла справді постаралася.
А чого тільки вартий був її образ! Така «медсестра» могла б вилікувати кого завгодно одним лише поглядом. Його фантазія розгулялася не на жарт.
— Ти в мене красуня, просто очей не відірвати! — обійняв він свою дівчину й подарував їй квіти. — У мене для тебе теж є сюрприз… — почав він, але Міла перервала його поцілунком. І хоча це був не єдиний її сюрприз на вечір, хотілося почати з «десерту». Тому вона відклала букет, схопила коханого за краватку й повела до спальні.
Молоді люди насолоджувалися близькістю, у всі можливі способи зізнавалися одне одному в коханні — все йшло ідеально… допоки в найвідповідальніший і найкульмінаційніший момент, коли пара вже не помічала нічого навколо, не скрипнули вхідні двері й не почулося наполегливе: «Кхе, кхе».
Коли «кхе-кхе» пролунало вже майже над вухом Міли, вона здригнулася й почервоніла до вух. У такому вигляді її точно не мала бачити майбутня свекруха — Раїса Кондратівна! Не на це вона розраховувала, коли вдягала той провокаційний халатик. Дівчина відштовхнула від себе розгубленого Сергія й накрилася ковдрою до самих вух.
— Мамо?! Ти що тут… забула?! — пробурмотів Сергій, прикриваючись першим, що потрапило під руку.
— Прийшла перевірити, чи у вас все добре, — підозріло оглянулася Раїса Кондратівна.
Міла не змогла нічого відповісти на це. Її переповнювали емоції — від роздратування до люті на нетактовну жінку.
— А чого це квіти кинули? Не годиться такій красі валятися! Сережка ж за них чималу суму віддав… Де у вас ваза? Доведеться самій, як завжди… ех, молодь! — Раїса Кондратівна почала нишпорити по шафках у пошуках посудини для квітів, поки Сергій судомно натягував штани, а Міла кліпала очима.
— У нас ваза у ванній, мамо… — пробурмотів Сергій. — Іди, будь ласка.
— Ну й бардак! Розкидають одяг, не могли б хоч якось скласти акуратно! — бурчала охайна Раїса Кондратівна, кривлячись і переступаючи через мереживну білизну майбутньої невістки. — Яка з неї господиня вийде з таким ставленням до дому?! — пробубоніла вона, але все ж вийшла до коридору, прихопивши з собою букет.
Сергій, здавалося, хотів заспокоїти Мілу, потягнувся до неї — але вона вже зовсім не була в настрої. Вона була просто в люті.
— Це твій сюрприз?! Прекрасно! Мені дуже сподобалося! Запам’ятаю на все життя! — Міла відштовхнула коханого й підскочила з ліжка.
— Ні… я не знав, що вона прийде… — розгублено мовив Сергій.
— Отож! Ти не знав! Ніхто не знає, коли чекати біди! Твоя мама швендяє до нас, коли їй заманеться! — цідила Міла, ледве стримуючись, щоб не розридатися. Вона уявляла цей вечір зовсім інакше — чарівним, святковим.
— Міл, ну що ти? Я хіба винен? — розвів руками Сергій.
— А хто їй дав ключі від НАШОЇ орендованої квартири? Не ти?
Сергій не знайшовся, що сказати. Він і сам був не радий тому, що сталося. Але й посваритися з мамою не міг. Після смерті батька його ставлення до неї змінилося. Та й Раїса Кондратівна приходила з нібито добрими намірами — то квіти полити, то перевірити квартиру, коли вони з Мілою їздили на вихідні до її батьків, то ще якийсь привід знаходила для візиту.
— А що це у вас на вечерю? — долинуло з коридору. Раїса Кондратівна вперто не хотіла йти, визираючи з-за рогу на сервірований стіл. — Це що?! Роли?! Ти що, мого сина отруїти вирішила?! Сергію! Чому твоя дівчина не готує нормальну їжу?!
Це стало останньою краплею. Міла більше не збиралася терпіти. Вона нашвидку натягнула халатик і кинулась геть від цього жаху.
— Куди ти, кохана?! — Сергій вибіг слідом за дівчиною, яка просто поверх халатика накинула пальто і вискочила в під’їзд. — Міло! Повертайся!
— Сережка, ну що ти так хвилюєшся? Куди вона тепер від тебе подінеться? — обличчя Раїси Кондратівни сяяло задоволенням.
— Ти все зіпсувала, мамо! Міла пішла і більше не повернеться! — розпачливо вигукнув Сергій.
— Повернеться, — скривившись і ледве торкаючись кінчиками пальців, Раїса Кондратівна взяла зі столу тест із двома смужками й помахала ним перед обличчям сина. — Куди вона тепер від тебе подінеться?
— Це що?! — Сергій вихопив у мами тест. Він поглянув на смужки — і все зрозумів.
— Міло! Я кохаю тебе! — у капцях він побіг за коханою, але її й слід прохолов. Він намагався їй зателефонувати, та Міла не відповідала. А трохи згодом на його телефон прийшло коротке повідомлення:
«Живи зі своєю мамусею. Все скінчено».
Сергій подзвонив знову, але Міла вже заблокувала його номер.
Після сварки з Сергієм Міла йшла тьмяно освітленою дорогою, боячись, що в тому провокаційному образі, в якому втекла з дому, її хтось сплутає з нічною жрицею кохання.
«Швидше б дійти, і бажано — без пригод!» — думала вона.
Їй було прикро й боляче, що мати її улюбленого Сергія поводилася так брутально: увірвалася в дім і зруйнувала романтичний вечір.
Міла йшла, прокручуючи в голові слова Раїси Кондратівни про її «господарність».
Безпідставні докори про те, що Міла не варить борщів для Сергія, виглядали абсурдно, адже Раїса Кондратівна чудово знала, що Міла обожнює готувати й навіть не раз хвалила її фірмовий рибний пиріг.
«Чудово! Смачно!» — казала вона Мілі, коли та на одному з сімейних свят викликалась допомогти з посудом. Виходило, що в обличчя Раїса Кондратівна говорила одне, а за спиною — геть інше, виставляючи Мілу ледацюгою.
Вітер посилився, почав накрапати дощ. На щастя, дім подруги був уже поруч. Міла поспіхом піднялася сходами й натиснула на дзвінок домофона.
— Заходь. Ми чекаємо, — запросила господарка квартири, Соня.
У Сони вдома був справжній дівочий вечір. Мілу теж запрошували, але вона відмовилась, бо планувала вечір із коханим. Тепер Міла почувалась винною перед подругами.
Втім, дівчата не стали її підколювати, а з розумінням вислухали.
— Ну й дволика ж ця ваша Раїса Кондратівна! — обурилась Соня.
— Я б її одразу виставила за двері! І новий замок поставила! — підтакувала Люда.
— А я б зробила, як Міла. Просто пішла б і забила на цього «маминого синка», — фиркнула Настя.
— Але я його кохаю! — Міла розплакалась, і дівчата кинулися її втішати.
— На, випий. Допоможе, — Соня простягла їй бокальчик із льодом. — Найкращі «ліки» від розбитого серця.
— Мені не можна… — Міла опустила очі.
— В сенсі?! — дівчата здивовано подивилися на неї.
— Я вагітна, — ще дужче розридалась Міла.
— І він, цей такий-сякий, знав про це?! І все одно не одружився?! — насупилась Настя. — Ну й чоловіки пішли…
— Не знав! Я не хотіла йому казати! Все чекала, що він мені зробить пропозицію!
— І не дочекалась, — хмикнула Люда, але одразу ж отримала від Сони осудливий погляд.
— Треба йому сказати! Дзвони прямо зараз! — дівчата навперебій почали радити Мілі, що робити, але вона їх не слухала. Лише мовчки хитала головою.
— Я не хочу, щоб він одружився зі мною через вагітність, — твердила вона. — Хочу, щоб по любові.
— Гаразд, дівчата… зараз уже нічого не зміниш. І нехай Міла сама вирішує, це ж її життя, — підняла руку Соня, втихомирюючи подруг. — У будь-якому випадку, Міло, ти знаєш, що можеш на нас розраховувати. Тож не переймайся. Ранок вечора мудріший. Обміркуй усе як слід, а там вже й рішення приймеш.
Дівчата ще трохи посиділи, але вже не торкалися особистого життя подруги. А коли всі розійшлися по домівках, Соня виділила для Міли кімнату, й вона лягла спати.
А вранці сталося те, чого Міла зовсім не очікувала. Їй зателефонувала Раїса Кондратівна.
Спочатку Міла не хотіла відповідати, але вхідне повідомлення від майбутньої свекрухи її заінтригувало, і коли побачила ще один дзвінок — підняла слухавку.
— Раїсо Кондратівно, скажу одразу — мені було дуже неприємно те, як ви вчора себе повели, — твердо сказала Міла.
— Донечко, пробач мені, але я навмисне все це підлаштувала, — перебила її Раїса Кондратівна.
— Ви вважаєте, що ваш син — невідповідна для мене партія і бажаєте, щоб я знайшла когось кращого? — гірко усміхнулась Міла. Вона не спала всю ніч, шкодуючи за зіпсованими стосунками із Сергієм. Міла по-справжньому кохала цього чоловіка і мріяла стати його дружиною, тільки от він чомусь усе відкладав і не робив омріяної пропозиції. А самій натякати на весілля їй було соромно.
Сергій і Міла були разом уже досить довго, щоб зрозуміти, що підходять одне одному. Вони були як дві половинки одного цілого — як би банально це не звучало — і саме тому Міла так засмутилась, дізнавшись, що не до вподоби свекрусі.
— Я вважаю, що ти — найкраща партія для мого сина. І він — для тебе, звісно, теж.
— Але ж ви самі сказали… — розгубилася Міла.
— Те, що я сказала, не варто було сприймати серйозно. У мене є очі, і я вже давно бачу, як змінився мій Сергій поруч із тобою. Але я надто добре знаю свого синочка й розумію, що він може тягнути до нескінченості. А вам уже час одружуватися. Я не молодію, та й Сергій вже досить походив у холостяках.
Я проти співжиття без штампа, тому й натякала йому, що пора б задуматись про весілля. Але Сергій — впертий і… завжди робить усе всупереч мені. Мабуть, через неправильне виховання. Він був важким підлітком, і мені було з ним нелегко. Я намагалася його наставити, але що більше старалася — то гірший був результат. Зрештою, махнула рукою й сказала: «Живи, як хочеш».
Моє серце боліло, я хвилювалася й боялася, що він зв’яжеться з якоюсь дурною компанією. Ти б бачила, які дівчата в нього були до тебе! Один гірший за іншого! Скільки я не намагалася познайомити його з хорошими дівчатами — усе марно, він навмисне обирав все гірших і гірших, — зітхнула Раїса Кондратівна, а Міла здригнулася. Їй було неприємно слухати про минуле Сергія, але тепер вона почала розуміти, чому Раїса Кондратівна так дивно себе поводила.
— Коли мої надії знайти для сина гідну дівчину вже зникли, він раптом познайомився з тобою. Я була здивована і, за звичкою, почала шукати недоліки. Але не знайшла. А коли Сергій зрозумів, що ти мені подобаєшся — раптом заговорив, що у вас все надто спокійно і навіть занадто гладко!
— Та що ви кажете?! — засмутилася Міла. Вона зовсім не чекала такого зізнання. — Я думала, Сергій вас поважає, а ви кажете — навпаки!
— Це після смерті батька він став м’якшим до мене… Ну й виріс, уже не підліток. Але коли почув, що йому з тобою занадто спокійно, я злякалась. І вигадала цей трохи дивний план. Звісно, я не збиралася застати вас у такому пікантному моменті — хотіла просто полоскотати синові нерви, щоб він нарешті одружився, хай навіть і всупереч мені. Ну і, звісно, мені була потрібна твоя щира, справжня реакція — і я її отримала сповна! Він повірив! Повірив! Дорога моя, результат досягнуто! Я не прогадала! Сергій уже жалкує! Втративши тебе, він зрозумів, кого втрачає! — захоплено заявила у слухавку Раїса Кондратівна.
— Ви впевнені, що йому не буде «надто нудно зі мною» у шлюбі? — запитала Міла.
— У мене на це є ще один хід. Тільки не сварись, прошу.
— Що?! — здригнулася Міла. Вона вже не знала, чого чекати від «винахідливої» Раїси Кондратівни.
— Я його обманула. Точніше, трохи поспішила з подіями. Коли він сьогодні робитиме тобі пропозицію, а я впевнена, що не зволікатиме, то май на увазі: тобі не можна пити. Ти вагітна.
Міла ледь не впустила телефон. Звідки свекруха дізналася її таємницю?!
— Розумію, це брехня… але вимушена. Ти ж хочеш вийти за нього?
— Дякую, Раїсо Кондратівно. До побачення, — витиснула з себе Міла й поклала слухавку.
Вона кілька хвилин сиділа й дивилася в стіну, не знаючи, як реагувати на почуте. Але її думки перебив наполегливий дзвінок у двері.
— Міл, відкрий, я у ванній! — гукнула Соня, і Міла попленталась до дверей.
На порозі стояв її Сергій…
— Кохана, пробач мені! Я так винен! Я вигнав маму й замінив замок! Я зроблю все, що ти скажеш! Хочеш — переїдемо в іншу квартиру, хочеш — в інше місто! Міло! Чому ти мовчиш?!
— Звідки ти знав, що я тут?!
— Соня сказала…
— Зрадниця, — буркнула Міла, та в душі зраділа, що Сергій прийшов за нею.
— Я зроблю тебе щасливою, кохана! Нам же так добре разом! Ну як мені довести свої почуття? Хочеш — я зараз же подзвоню мамі й скажу, що більше ніколи з нею не спілкуватимусь? — Сергій виглядав змученим і пригніченим. Здавалося, він теж не спав усю ніч.
— Мені не потрібні такі жертви, — образливо надула губи Міла.
— Слухай, — Сергій відчув слабину в «обороні» й обійняв її. — Учора я казав про сюрприз… загалом, у тому букеті була одна троянда… незвичайна. Ти її не помітила, — він зробив паузу, згадавши, як вони поспішали до спальні, і Міла всміхнулася крізь сльози. Вона пригадала: серед червоних троянд справді була одна біла з бутоном, схожим на штучний. Сергій розстібнув куртку й витяг ту саму троянду, простягаючи її Мілі.
— Що це означає? — здивувалась вона.
— Пропозицію. Виходь за мене.
— Це через дитину?! — тихо спитала Міла, опустивши очі.
— Дурненька, я знаю, що той тест був не твій! Моя мама вмовила племінницю, в неї вже великий термін, і вона «підставила» докази. Мама мені в усьому зізналась. І, до речі, кільце я купив давно — просто чекав нашої річниці! Можеш перевірити чек.
Міла закрила обличчя руками. Вона зрозуміла, що її Сергій — найкращий, незважаючи ні на що.
— То ти згодна? — з хвилюванням спитав він.
— Так, — відповіла вона, витираючи сльози.
Сергій і Міла одружилися, а через 9 місяців у них народився первісток. Раїса Кондратівна була на сьомому небі від щастя, а Сергій більше ніколи не казав, що йому нудно — бо Міла була мудрою дружиною.
У цій історії всі зробили висновки, і Раїса Кондратівна після заручин приходила в гості лише за запрошенням дітей — і завжди мило усміхалась своїй невістці, хвалячи її розум, хазяйновитість і кулінарні здібності.
Бабуся