Отже, пані та панове, з’явилася офіційна, навіть наукова, причина оминати «улюблених» родичів десятою дорогою. І якщо якась рідна тітка чи далекий брат почне вам дорікати: «А чого це ти навіть на картоплю не приїдеш допомогти?» — у вас є відмінний аргумент. Надішліть їм у Viber результати дослідження нідерландських вчених, опублікованого у журналі Social Psychological and Personality Science. Вчені, до речі, прийшли до досить несподіваних висновків.
Що виявили вчені?
Психологи Ольга Ставрова та Доннінг Рен із Тілбургського університету (Нідерланди) провели тривале дослідження, в якому взяли участь 50 000 європейців. З 1984 року вони аналізували, як щоденне спілкування з родичами впливає на психічне здоров’я та загальне самопочуття. І, як виявилося, регулярне близьке спілкування з родиною не лише погіршує настрій, а й підвищує ризик передчасної смерті.
Чому так стається?
Згідно з результатами, респонденти, які скоротили зустрічі з родичами до 1-2 разів на місяць, почувалися значно краще психологічно. Вони менше страждали від тривожності, дратівливості, депресії та нервозності. Ті ж, хто жив із родичами або часто бачився з ними з обов’язку, навпаки, відзначали знижену самооцінку, невдоволення життям і часті депресивні настрої.
Водночас повна ізоляція від родини також не є корисною. Тривала відсутність контактів із рідними має негативний вплив на психічне здоров’я.
Як часто варто бачитися з родичами?
Згідно з рекомендаціями психологів, ідеальна частота зустрічей з родиною — один раз на місяць, а з найближчими родичами — раз на тиждень. Це оптимальний графік для підтримання здорових стосунків, що дозволяє уникнути «низькоякісного» спілкування, яке більше нагадує обов’язок, ніж приємне дозвілля. Саме такий підхід допомагає знизити рівень стресу та запобігти негативним наслідкам для здоров’я.
Чому це важливо?
Тепер, коли тітка скаржиться, що ви не допомагаєте їй копати картоплю, можна сміливо відповісти: «Це ж ризик для мого здоров’я!» Жарт, звісно, але в кожному жарті є частка правди. Спілкування з рідними має бути комфортним і добровільним, а не обтяжливим обов’язком.