— Я твій чоловік і маю повне право зустріти Новий рік разом із тобою, — впевнено промовив Максим у слухавку. — Тож готуй святкову вечерю, я приїду 31-го.
— Не вийшло з Людмилою? — з удаваним спокоєм запитала Наталя, хоча в середині нестерпно палало обурення.
Шість місяців тому Максим, із яким Наталя прожила у шлюбі вісім років, оголосив, що більше не кохає її. Причиною його відходу стала колега Людмила. Тоді він сказав, що вона і привабливіша, і розумніша, і кулінарка краща. А Наталі побажав знайти своє щастя, бо воно точно десь на неї чекає.
Наталі було дуже важко це пережити. Максим пішов, але офіційного розлучення так і не оформив. Вона теж не подавала заяву, можливо, все ще сподіваючись, що він повернеться. Але тепер його несподіване бажання відновити стосунки здавалося зовсім невчасним.
За кілька днів до Нового року в Наталиному домі вийшов із ладу котел. В оселі стало холодно, і замість звичного затишного вечора з чашкою гарячого чаю Наталя сиділа з кухлем холодного компоту зі смородини, закутана у теплу ковдру.
Готуючись до холодної ночі, вона зрозуміла, що далі терпіти не можна, і викликала майстра.
Її здивуванню не було меж, коли на порозі замість звичайного працівника сервісу з’явився сам директор компанії, Андрій.
— Вибачте, що потурбував особисто, але я не міг залишити вас без опалення, — пояснив він. — Усі мої працівники зараз у відпустці, тож приїхав сам.
— Щиро дякую! Хоча, зізнаюсь, дивно, що директор сервісу особисто взявся за ремонт, — з усмішкою відповіла Наталя.
— У цьому немає нічого дивного. Я не маю святкових планів, тож радий допомогти. А у вас тут дуже затишно! Мабуть, готуєтесь зустрічати гостей?
— Ні, на жаль, гостей не буде, — зітхнула Наталя. — Я живу одна. Але це не привід мерзнути. Щиро дякую за вашу турботу.
Андрій швидко взявся за роботу. Він виявив поломку, усунув її та перевірив, щоб усе працювало справно.
— Тепер у вас у домі знову тепло, — сказав він, збираючи інструменти.
Наталя заплатила за послугу, і хоч на серці залишався сум, тепло в домі трохи поліпшило її настрій.
Наступного ранку Наталя, яка не чекала гостей, була здивована, почувши дзвінок у двері.
На порозі стояв Андрій.
— Доброго дня. Ви, здається, мене не викликали? — запитала вона розгублено.
— Ні, цього разу я просто вирішив упевнитися, що все працює, як слід. Не хвилюйтеся, це абсолютно безкоштовно, — відповів Андрій.
Вона запросила його до оселі. Андрій оглянув котел, підтвердив, що все працює справно, і прийняв запрошення випити чаю. Аромат свіжої випічки, яку Наталя приготувала зранку, заповнив кухню.
Сидячи за столом, Андрій неквапливо пив чай. Йому було спокійно і тепло поруч із Наталею.
— Це моя візитка. Якщо знадобиться допомога, звертайтеся, — простягнув він картку.
Раптом у двері знову подзвонили.
— Ви ще когось чекаєте? — здивовано запитав Андрій.
— Ні, зараз подивлюся, — відповіла Наталя.
Відчинивши двері, вона побачила Максима, який стояв із валізою й букетом квітів.
Андрій підвівся й почав збиратися.
— А це хто такий? — роздратовано запитав Максим, кинувши холодний погляд на Андрія.
— Це майстер, який відремонтував котел. Тепер у домі тепло, можете не турбуватися, — спокійно відповів Андрій, залишаючи будинок.
Через кілька хвилин Андрієві зателефонували. На екрані висвітлився незнайомий номер.
— Чому ти не сказала, що одружена? — пролунало в слухавці. У голосі Андрія чулася прикрість.
— Це лише формальність, — поспішила пояснити Наталя. — Я обов’язково подам на розлучення, тепер точно. Він давно не має значення в моєму житті. Андрію, повертайся. Я прогнала його і не хочу зустрічати Новий рік одна.
Андрій не змусив себе чекати. Він зайшов у магазин, купив необхідне для святкової вечері й попрямував до того місця, де йому було по-справжньому тепло — у дім Наталі.