Маша шалено сумувала за чоловіком. Щодня вона готувала вечерю і з нетерпінням чекала на Максима, але найчастіше отримувала лише повідомлення, що він затримується і прийти не зможе.
Доводилось доїдати приготоване разом із донькою та собакою, а потім лягати спати. Найгірше було засинати без нього. У такі моменти Маша ніби знову поверталась у дитинство, коли залишалась одна в ліжку, а навколо неї «жили» якісь небезпечні демони. Але зазвичай Максим повертався ще до ночі, і вони засинали в обіймах одне одного.
Та одного разу Маша прокинулась від страшного сну о четвертій ранку. За звичкою їй хотілося доторкнутись до чоловіка, щоб заспокоїтись, але замість нього під рукою було лише холодне простирадло. Маша сіла на ліжку й зрозуміла, що чоловіка поряд немає.
Вона вирішила трохи почекати. Мабуть, пішов на кухню попити води. Але минуло вже десять хвилин, а його все не було. Маша вирішила вийти подивитись — можливо, йому не спиться, або ж щось трапилось.
Виходячи зі спальні, Маша почула якісь звуки з кухні. Вона обережно підійшла ближче й зрозуміла, що Максим з кимось розмовляє. Невже йому хтось зателефонував посеред ночі? Чи він просто сам із собою говорить?
Маша вже хотіла зайти на кухню й запитати, що трапилось, як почула фразу, від якої зупинилась на порозі, наче вкопана.
— Кохана, ну я ж ніяк не зможу побачитись із тобою 25 числа. У дружини ж день народження.
Кохана?.. Це він кого так назвав? Маші точно не здалося?
Максим зітхнув.
— Я знаю, зайчику, знаю. Ти маєш зрозуміти, що це все не так просто. Я ж тобі вже не раз казав. Я боюся, що якщо ми з нею розлучимось, вона не дозволить мені бачитися з нашою донькою. А я, хоч тебе й дуже сильно люблю, але донечку люблю понад усе. Ти повинна мене зрозуміти.
Запанувала тиша. Очевидно, співрозмовниця відповідала. А Маша тим часом думала, що все, що зараз відбувається, — це якийсь абсурд. Вона прокинулась і з одного кошмару потрапила просто в інший. Невже чоловік їй зраджує? Зізнається в коханні іншій жінці? І коли це все почалось? Що вона зробила не так? Адже між ними завжди все було добре…
— Ну от бачиш, все добре, — почула Маша. Лише ці слова, які Максим зазвичай говорив їй, коли вона прокидалася від нічних жахів, зараз він говорив зовсім не їй. Він говорив це якійсь незрозумілій жінці телефоном.
Маша зрозуміла, що от-от розплачеться, тому вирішила тихенько повернутись у спальню. Там вона лягла обличчям до стіни. За кілька хвилин почула, як повернувся Максим. Він ліг поряд, легенько обійняв Машу за плече й поцілував її в потилицю.
Маша ледве стрималась, щоб не затруситись від ридань. Щойно він зізнавався в коханні іншій жінці, а тепер спокійно лягає поряд із дружиною, обіймає, цілує? Маші взагалі не вкладалося в голові, що відбувається.
Так всю ніч до самого ранку Маша й пролежала, а вранці удала, що ще не прокинулася. Максим не намагався її будити, просто розігрів учорашню їжу й пішов на роботу.
Сьогодні Маші зовсім не хотілося вставати. Безсонна ніч не минула дарма. Сліз уже не було — вона тихо виплакала їх усі. Тільки одне змусило її піднятись з ліжка. Маша почула, як Аліса грає з ляльками.
Влаштувала їм весілля. Вони говорили, що любитимуть одне одного вічно. Маші хотілося забігти в кімнату й закричати, що це неправда. Ніхто не любитиме вічно. Кен обов’язково зрадить Барбі й покине її з маленькою донькою.
Коли Максим повернувся додому, Маша з усіх сил намагалась удавати, що нічого не сталось. Але він усе ж помітив і спитав, що не так.
— Та, просто жах наснився. Погано спала сьогодні. Все як завжди.
— Бідна моя, — Максим поцілував її в лоб. — Шкода, що я не прокинувся, коли це сталося. Заспокоїв би тебе.
Ну звісно, адже саме через тебе я й не могла заснути.
Увесь тиждень до свого дня народження Маша думала, що їй робити. Вона розуміла, що не зможе прикидатися щасливою у свій день народження. Особливо, коли Максим «затримується на роботі». Бо тепер Маша вже не була впевнена, що він дійсно там. І недарма ж він постійно просив, щоб вона не приходила до нього в офіс. Можливо, це й була та сама колега, і він боявся, що Маша все зрозуміє? Вона вирішила, що скаже Максиму все — саме у свій день народження.
Вона не знала, як вчинити. Розлучення? А який ще може бути варіант? Але що далі? У неї ж навіть роботи немає. Повернутись до батька? Може, хоча б аліменти з Максима вдасться отримати, щоб були гроші на дитину. А вже сама вона якось переживе.
Коли Маша повернулася з магазину з продуктами, то побачила, що вся квартира всипана пелюстками троянд. На столі стояла пляшка вина, електричні свічки, а Максим сидів з донькою на колінах, поруч лежав подарунок. Він підійшов до Маші, поцілував її в щоку й привітав з днем народження.
— Відкривай, мені вже не терпиться побачити твою реакцію, — усміхнувся він, вказуючи на подарунок.
Маша не могла зрозуміти, як він може бути таким лицеміром. Відкривши подарунок, вона побачила там набір для малювання — саме той, який давно хотіла купити. І в цю мить сльози самі полились з її очей. Як Максим може бути таким уважним… і водночас зраджувати їй з іншою жінкою?
Максим здивовано дивився на дружину й кинувся розпитувати, що сталося, але вона лише відмахувалась. За кілька хвилин Маша змогла заспокоїтись — тільки заради Аліси, бо донька вже злякалася. Але Маша точно знала: так далі не буде. Вона більше не витримає.
Вона зателефонувала батькові й попросила його забрати Алісу. Їм із Максимом потрібно було серйозно поговорити.
— Маша, що відбувається? — спитав Максим із тривогою в голосі, запрошуючи її сісти на диван. Але Маша лише продовжувала нервово ходити по кімнаті туди-сюди.
— Це я в тебе маю спитати, — сказала вона. — Ти нічого не хочеш мені розповісти?
Максим лише знизав плечима і непорозуміло дивився на Машу.
— Маша, я взагалі не розумію, про що ти.
Маша лише гірко усміхнулась.
— Ну звісно, не розумієш. А твоя ця… коханочка, з якою ти телефоном розмовляв, може, розуміє? Вона ж, по суті, теж «член» нашого шлюбу.
Максим аж підскочив з дивана.
— Ти чула мою розмову?
Маша знову гірко всміхнулася.
— Так, тиждень тому. Прокинулася — тебе немає. Пішла шукати й відкрила всю правду про свого «коханого» чоловіка.
Максим кинувся до Маші, але вона відсторонилась.
— Маш, ти не розумієш, у чому справа…
— Думаєш, я дурна? Ти буквально казав їй, що кохаєш її! Що не можеш піти від мене тільки тому, що боїшся втратити доньку!
— Машо, все зовсім не так… — благально промовив Максим.
Маша схрестила руки на грудях.
— Ну давай, просвіти мене. Що ж там насправді?
Максим зітхнув і почав говорити.
— Розумієш… я втратив роботу.
Очі Маші розширились від здивування.
— Ось так, — Максим розвів руками. — Ніякого бізнесу в мене вже немає. Уже два роки. Я не розповідав тобі, але в нас почалися серйозні проблеми. Але ж я не міг підвести тебе. Як я міг втратити роботу й залишити дружину й дитину без підтримки? А була одна знайома. З грошима. Я їй завжди подобався. Вона періодично писала мені, кликала на побачення. Навіть після того, як ми з тобою одружились. І коли вона знову написала, я подумав — це мій шанс.
Вона ж не бідна жінка, Машо. От я й вирішив, що якщо підіграватиму їй, зможу отримувати від неї гроші. А потім, коли назбираю потрібну суму, знову вкладусь у справу і все почну спочатку. Ти ж розумієш, — він взяв Машу за руку. — Я все це робив заради нас.
— Заради нас?! — вигукнула Маша, вирвавши руку. — Заради нас ти мені зраджував?
— Та як ти не розумієш! Ти думаєш, ці подарунки на які гроші куплені? На які гроші ти ходила в магазин, купувала доньці одяг? Це все «зароблене» моїм тяжким трудом!
— Тяжким трудом у ліжку з чужою жінкою? Та як ти взагалі до такого додумався?! Я більше не хочу тебе бачити!
Маша більше не могла перебувати з Максимом під одним дахом. Вона поїхала до батька і залишилась у нього з Алісою на ніч. Максим настирливо телефонував, але вона не брала слухавку. У Маші з’явився час усе обміркувати. Вона знала — буде важко. Але як вона могла залишитись із чоловіком, який вирішив продати їхні стосунки заради грошей? Як пробачити те, що замість чесності він обрав зраду?
І хай попереду тяжке розлучення й непросте життя мами-одиначки — зате життя буде справжнім.