🤔 Ми з чоловіком прожили разом 35 років. Мені 55, йому 57. За ці роки у нас народилися син і дві чудові доньки. З боку наш шлюб здавався ідеальним, але реальність була зовсім іншою.
Чоловік майже ніколи не працював. Він підробляв автослюсарем у друга, але в інший час сидів перед телевізором, скаржачись на все підряд: на уряд, заздрячи новій машині сусіда і критикуючи мене за недостатній порядок у домі.
Ці претензії стали для мене буденністю, я вже не сприймала їх серйозно. 😢
Коли він пішов до іншої жінки, це було справжнім ударом для нас усіх. Новій жінці було не більше 40 років. Мені було дуже боляче, але несподівано для всіх і для себе самої я зробила дещо, що змінило моє життя. 😢 👇👇
Попри біль, незабаром я усвідомила, що його відхід насправді став звільненням.
Тепер я одна. Точніше, я вільна. Мені добре без стосунків, і я навіть думати не хочу про нові відносини. Нарешті я зрозуміла найголовніше: у шлюбі я занадто багато уваги приділяла всім, крім себе.
Я жила заради чоловіка, дітей, забуваючи про себе. Зараз я розумію, що у стосунках важливо піклуватися не лише про партнера, а й про себе.
За ці роки чоловік звик, що я завжди про нього дбала і сприймав це як належне. А коли мені була потрібна його підтримка, його інтерес до мого стану зникав, а претензії продовжувалися.
Після розлучення мої доньки стали моєю опорою. Вони нагадували, що життя триває! Тепер у мене з’явилося більше часу для себе. Я навчилася насолоджуватися життям і зрозуміла, що можу бути щасливою і без чоловіка.
Я чітко вирішила: ніколи не пробачу чоловіка і не прийму його назад.
Кучеряві конячки — чарівні створіння, про які мало хто знає