Бути батьком-одинаком для двох маленьких дівчаток — 4-річної Емми та 5-річної Лілі — стало найважчою роботою для Джека. Його дружина залишила їх, щоб подорожувати світом, покинувши його самого з дітьми.
Одного ранку, розбудивши доньок і допомагаючи їм зібратися до садочка, Джек зайшов на кухню й побачив на столі три тарілки зі щойно спеченими млинцями. Здивований, він подзвонив сестрі Сарі, щоб спитати, чи не заходила вона, але її не було. Хоча Джек був спантеличений, він вирішив залишити все як є і насолодився несподіваним сніданком разом із доньками.
Загадка стала ще глибшою, коли ввечері Джек повернувся з роботи й побачив, що його газон акуратно підстрижений — хоча в нього зовсім не було на це часу. Вирішивши з’ясувати, хто йому допомагає, Джек прокинувся рано-вранці й заховався на кухні. О шостій ранку він побачив, як жінка у старій формі листоноші влізла через вікно і почала пекти млинці. Коли Джек вийшов зі схованки, вона намагалася втекти, але він умовив її залишитися й поговорити.
Жінка, на ім’я Клер, розповіла, що Джек допоміг їй два місяці тому, коли вона була бездомною та у відчаї. Він відвіз її до благодійної лікарні й урятував їй життя. Вдячна Клер знайшла його й почала таємно допомагати з хатніми справами. Вона пояснила, що колишній чоловік покинув її в чужій країні без копійки в кишені. Спираючись на доброту Джека, вона звернулась по допомогу до посольства, знайшла роботу й почала відновлювати своє життя.
Джек був зворушений її історією, але попросив Клер більше не проникати в будинок. Натомість він запросив її снідати разом із ними, коли вона захоче. Клер погодилась, відчуваючи полегшення й надію. Дівчатка швидко прив’язались до неї, і ранки перетворилися для всіх на теплий момент єднання. Джек зрозумів, що сила та вдячність Клер створили між ними несподіваний зв’язок.
Коли вони ділили млинці й розповідали одне одному історії, Джек відчув, що знову з’явилась надія. Він запропонував Клер допомогти їй возз’єднатись із сином і пообіцяв взаємну підтримку. Клер прийняла його пропозицію, вдячна за його незмінну доброту. Разом вони з нетерпінням чекали початку нового життя — сповненого розуміння, співчуття й надії на світле майбутнє для обох сімей.
Довгі роки обділяв сім’ю