Ігор мчав містом на дорогому позашляховику. Його чекала важлива зустріч із бізнес-партнером. Молодий чоловік хвилювався, адже переговори тягнулися кілька місяців, і цей шанс він упускати не хотів. Неочікувано зателефонувала мати. Хоч як це було невчасно, довелося відповісти. Знову почалися розмови про її подругу та салон краси.
— Мамо, мені зараз ніколи, — не витримав Ігор. — Не набридай зі своїми дрібницями. Я їду трасою.
— Раз ти на трасі, купи мені домашніх яєць. Там люди часто продають, — попросила мати.
— Добре, куплю, — відповів син, ледве стримуючи роздратування.
Невдовзі він побачив при дорозі стареньких чоловіка та жінку. Але ті продавали не яйця.
— Синочку, подивися, яка у мене соковита смородина! Купи, у ній багато вітамінів, — запропонував дідусь. — Варення звариш.
Ігор скривився. Навіщо йому смородина? Ще мати надягне це відро йому на голову. Подумавши про це, хлопець попрямував до інших торговців.
— Дарма ти не хочеш смородину, синку. Ягода цілюща, — не вгавав дідусь.
Ігор швидко зрозумів, що яєць тут не купити. Надокучливий дід допік йому, і той пнув відро з ягодами. Потім рушив до авто. За спиною залунали крики стареньких. Озирнувшись, Ігор похолов. Ягоди розсипалися по землі, а дід лежав поруч із відром, нерухомо.
— Що з ним? — підійшовши, запитав Ігор.
Одна з бабусь почала обурюватися:
— А ти ще питаєш? Через тебе йому стало зле! Дідусь живе завдяки цій ягоді, а ти тільки зіпсував усе. Як тепер її продавати?
Розуміючи, що просто так він звідси не поїде, Ігор завантажив тіло старенького в машину й помчав до лікарні. Він уже забув про ті яйця. Треба було стриматися й не ображати дідуся.
У лікарні медики з’ясували, що дід живий. Вони кудись бігали, бо старий виявився знайомим одного з лікарів. Ігор не знав жодних даних дідуся, але ситуація прояснилася, коли зателефонувала його дружина. Бабусі, очевидно, повідомили їй.
Ігоря попросили купити ліки для дідуся. Не в захваті від такого розвитку подій, хлопець змушений був їхати до аптеки.
Закінчивши справи в лікарні, Ігор повільно пішов до авто. На діловій зустрічі тепер можна було поставити хрест. Він упустив шанс. Але телефонувати партнеру не став — той навряд чи прийняв би вибачення.
Перевіривши телефон, Ігор побачив 12 пропущених викликів від матері. Якби не її прохання про яйця, нічого б цього не сталося! Здавалося, мати відчула, що син про неї думає, і знову зателефонувала. Почувши її слова, Ігор похолов.
Кафе, де мала проходити його зустріч, згоріло! Усі, хто там перебував, загинули.
Мати переживала, адже знала, що син мав бути в тому кафе. Наступного ранку новини підтвердили: серед загиблих був і підприємець, із яким Ігор мав зустрічатися.
Хлопець зрозумів: якби він не затримався біля дідуся, то загинув би разом із усіма. Виходить, старий врятував йому життя!
Наступного дня Ігор вирушив до лікарні, щоб попросити у дідуся вибачення. Старий уже прийшов до тями й перебував у загальній палаті.
Дідусь розповів, що його дружина недавно впала й залишилася без догляду. Сусідка інколи допомагала, але в неї вистачало своїх турбот. Нещодавно дідусь найняв робітників, щоб ті полагодили дах, але ті просто взяли гроші й зникли. Тепер усі заощадження йшли на лікування дружини.
Ігор запропонував найняти доглядальницю для бабусі й оплатити її лікування. Крім того, він домовився про ремонт даху.
Здавалося, Ігор нарешті побачив інший бік життя. До цього він і знати не хотів, як живуть прості люди. Ситуація з дідусем навчила його бути уважнішим до інших і з повагою ставитися до чужих труднощів.