Життя
— Вийдіть за мене заміж… фіктивно. Максимум на пів року. Я заплачу сто п’ятдесят тисяч гривень
— А ти досі в секретарках? На більше розуму не вистачило? — усміхнувся колишній, не знаючи, що я тепер — дружина його начальника
Зустріла приятеля — і випадково дізналась про чоловіка багато нового
— Мама сказала, що твою квартиру треба розміняти. Сестра розлучається, їй ніде жити, — ошелешив чоловік
— Або ти оплачуєш племіннику море, або ми переїжджаємо до вас, — зухвало заявила сестра ультиматум
— Це з якого дива твоя мати вирішує, хто буде жити в нашому домі, а хто ні?! Мого брата, значить, не можна було прийняти на тиждень, а твоя сестра житиме з нами п’ять років?
— Квартира твоїх батьків, Іро, все одно рано чи пізно дістанеться нам із тобою! То чому б одразу не переконати їх переписати її на нас? Навіщо тягнути?
— Аліно, навіщо ти змінила замки? Мама не може потрапити до квартири, — дорікав мені чоловік телефоном.
Люди в аеропорту помітили солдата, який лежав на холодній підлозі, а поруч сидів вівчар і гавкав на перехожих: усі були шоковані, коли зрозуміли причину дивної поведінки собаки
Щоб не здаватися безпорадною, вона погодилась на життя з чоловіком, якого всі вважали потворним. Але одного разу, коли він обережно прошепотів щось їй на вухо — вона завмерла
