— Юро, батьки планують приїхати до нас на Новий рік.
— Сподіваюся, ти не сказала, що ми будемо вдома? Тому що в мене для тебе суперпропозиція. Приїду з роботи — розповім!
Юра тиждень готував для дружини сюрприз. Їхні найкращі друзі, з якими вони не бачилися вже п’ять років, орендували будинок на турбазі в Карпатах. Вони вирішили запросити на Новий рік друзів, які роз’їхалися по різних куточках країни й давно спілкуються лише телефоном.
Планувалося провести свято у справжній зимовій казці. Смажити м’ясо на вулиці, кататися на санчатах і стрибати в кучугури після лазні. Юра знав, що Настя буде в захваті від цієї ідеї. Вона сумувала за друзями, яких давно не бачила.
— А ти взагалі Настю нічого не кажи до останнього, — говорив друг Юрі змовницьким голосом. — Квитки купи й сюрприз зроби — уяви, як вона зрадіє! Я і сам так зроблю.
Так Юра і вирішив зробити.
Щоранку він їхав на роботу, дивлячись на прикрашене місто, й уявляв, як дружина зрадіє. Вони з Настею разом ще зі школи — навчалися в паралельних класах. Потім вступили до одного університету, а далі закрутилося — весілля, робота, переїзд в інше місто. Юра любив сюрпризи й те, як Настя їм радіє. Можливо, саме тому він і відкрив власне івент-агентство — любив створювати свята та дарувати радість.
Приблизно за місяць до Нового року батьки Насті почали телефонувати й обережно цікавитися планами дітей на свята. І натякати, що можуть нагрянути до них у переддень святкування.
Так само, як і батьки Юри, вони жили приблизно за тисячу кілометрів від дітей. Оскільки всі були з одного міста, Юра з Настею їздили до них раз на пів року й жили спершу в одних, потім у других. Коли молодята одружилися й переїхали до Львова, батьки теж стали приїжджати до них, але переважно влітку.
— Ми ще зі старших класів Новий рік окремо від них святкували, — казав Юра дружині.
— Батьки у нас класні, але ти ж розумієш, що нам із ними буде нудно.
— Розумію, звісно. Вони сучасну музику не люблять, попросять концерт новорічний увімкнути на центральних каналах. Але й ображати їх не хочеться — Новий рік усе-таки сімейне свято.
Юра тримався до останнього, щоб не проговоритися про сюрприз, але розумів, що доведеться розповісти. А то, не дай Боже, Настя запросить батьків до них. І тоді вже важко буде уникнути образ і розчарувань з боку тещі й тестя, коли він повідомить, що запрошення скасовується. Тому ввечері розповів усе дружині, й Настя, звісно, зраділа майбутній пригоді.
— Тоді скажу батькам, що ми поїдемо, — відповіла вона чоловікові, — щоб вони знали заздалегідь і не планували приїзду.
— Шкода тільки, що ти дізналася завчасно, і тепер це не сюрприз.
Подружжя передчувало поїздку до Карпат, і їм хотілося якнайшвидше побачитися з усіма. Вони обійшли всі магазини, щоб купити подарунки друзям і все необхідне для відпочинку.
Настя зателефонувала батькам і попередила, що на Новий рік вони з Юрою збираються летіти до друзів. З голосу мами дівчина зрозуміла, що їй ця ідея не дуже сподобалася. Хоч вони з батьком ще не визначилися з планами, але все ж сподівалися, що діти будуть вдома на випадок чого.
— Ти спеціально це вигадала, щоб ми не приїхали?
— Мамо, звісно, ні! Просто друзі організували все в останній момент, ми ж уже цілу вічність не бачилися!
— А те, що ти не бачила батьків уже пів року, тебе зовсім не хвилює?
— Мамо, свята ж довгі. Ми всього на 8 днів. Давай, повернемося, і ви одразу до нас приїдете — погуляємо, відпочинемо разом?
— Не потрібні нам із батьком твої послуги! — Тамара Борисівна кинула слухавку.
Настя завжди дуже переживала, коли мама ображалася й довго з нею не розмовляла. Вона знала, що та охолоне, і вони знову почнуть спілкуватися, як раніше, але все одно відчувала провину.
Останній тиждень перед поїздкою у подружжя був найзавантаженішим. Турбот було через край: доробити всі робочі справи, прибрати в квартирі, зібрати валізу, купити подарунки батькам заздалегідь. Молоді люди вирішили, що після Карпат обов’язково поїдуть до рідного міста й привітають рідних зі святом.
Тамара Борисівна цілий тиждень не телефонувала й на повідомлення не відповідала, затаївши образу на доньку. Настя крутилася, як білка в колесі, й вирішила, що розбереться з цим пізніше.
— Настю, ми з батьком все-таки вирішили — їдемо до вас!
— Мамо, я ж казала, що ми їдемо.
— Не вигадуй! Ви ніколи так далеко на Новий рік не літали, ти спеціально це придумала, але я більше не ображаюся. Квитки взяли на 30-те, тож зустрічайте нас увечері!
Настя злилася на матір і не розуміла, що робити. Юра розлютиться, коли дізнається, що таку довгоочікувану поїздку доведеться скасувати. Як батьки могли так вчинити? З чого мати взяла, що Настя це все вигадала? Мрії про зимову казку й снігові кучугури після лазні танули на очах. Вони так добре все спланували, що від цих думок сльози наверталися.
Юра ввечері побачив дружину й одразу зрозумів — щось сталося. Вона сиділа на кухні в темряві, крутила ложку в порожній чашці й дивилася в одну точку.
— Доведеться скасувати поїздку, — видихнула Настя, не дивлячись на чоловіка. — Батьки все-таки вирішили приїхати й навіть квитки вже купили.
— Ми теж купили квитки! Ти ж їх попередила, що нас не буде, отже, це не наші проблеми. Було б нечесно, якби ми нічого не сказали й поїхали — але ми сказали завчасно. Тож ми летимо!
— Як ти це собі уявляєш? Я буду знати, що мої батьки приїдуть і зустрінуть Новий рік у нас на сходовому майданчику? Я так з розуму зійду!
— Я не збираюся нічого скасовувати! Ми цілий місяць усе це планували! Поговори з ними ще раз!
Подружжя посварилося, і новорічний настрій випарувався, як і мрії про зустріч із друзями. Настя зателефонувала матері наступного дня, але та нічого не хотіла чути й заявила, що вони з батьком усе одно приїдуть. Нехай донька сама скасовує поїздку, якщо їй так хочеться. Настя знала, що Юра не відступить і не здасть квитки, але й батьків не могла залишити за дверима.
Юра два дні не розмовляв із дружиною.
У п’ятницю ввечері він повернувся з роботи пізно й виглядав задоволеним, ніби щойно боровся на рингу й переміг. До від’їзду залишалося троє діб.
— Я придумав ідеальний план і половину вже реалізував, — сказав він дружині, заходячи на кухню.
— Ну, судячи з того, як ти світишся, план справді чудовий.
Дізнавшись подробиці, Настя погодилася, що це справді вихід для всіх.
П’ятничний вечір, та ще й перед новорічними святами — не найкращий час для покупок. Але Юра з Настею були налаштовані рішуче, тому повечеряли й вирушили за продуктами. Заїхали навіть за штучною ялинкою, щоб прикрасити її вдома. Хоч вони й відлітали, все одно захотіли підготувати квартиру до свята, щоб після повернення їх чекала новорічна атмосфера.
— Яка краса вийшла, — Настя подивилася на ялинку та гірлянду, якою вони прикрасили штори.
— Тепер точно все готово, — підморгнув їй чоловік.
Подружжя закінчило останні приготування, зібрали валізи й з нетерпінням чекали на вихідні. Вони відлітали 30-го вдень, а батьки Насті мали приїхати ввечері того ж дня.
Тамара Борисівна та Іван Федорович приїхали на таксі о 9-й вечора. Вони кілька хвилин дзвонили у двері, але ніхто не відчиняв. Батько Насті бурчав і казав дружині, що мав рацію, коли переконував її залишитися вдома, а не падати на голову дітям. «А що, якщо вони справді поїхали, як і попереджали?!» — питав він у дружини.
Але тут двері відчинилися…
— Ну, здрастуйте, свати! — дзвінко засміялася Наталія Миколаївна, мати Юри. — Діти полетіли до Карпат зранку, а ми приїхали зустрічати Новий рік у них, на випадок, якщо ви таки нагрянете.
— Оце так сюрприз! Поїхали все-таки! — Тамара Борисівна не приховувала подиву та невдоволення.
— Ну, заходьте, будемо готувати і завтра святкувати Новий рік разом.
Виявилося, що Юра попросив батьків приїхати, щоб не скасовувати поїздку, і вони без проблем погодилися.
Батько Насті весь вечір бурчав і дорікав дружині, що через її впертість навіть сватів довелося викликати. Тамара Борисівна у відповідь докоряла чоловікові, що сам не зателефонував доньці й не переконав її скасувати поїздку. Але наступного дня, у передноворічній метушні та готуванні, всі вже забули про взаємні докори та розбіжності. Стіл вийшов розкішним — чого тільки на ньому не було.
Батьки Юри завжди були дуже веселими та компанійськими. Ввечері приїхали їхні друзі, і всю ніч вони співали під гітару, танцювали й сміялися над жартами Наталії Миколаївни. Навіть сусіди прийшли, почувши, як вони співають пісні молодості.
Юра з Настею провели тиждень із друзями й були щасливі, що змогли поїхати. Свято вдалося на славу. Вони парилися в лазні, бавилися на вулиці, як у дитинстві, і смажили м’ясо вечорами. І все це в казковому зимовому лісі! Додому вони поверталися щасливі, як ніколи.
— Юро, яка чистота! — вдома на подружжя чекав ідеальний порядок, який навели батьки перед від’їздом. А на столі на кухні — коробки з подарунками. — Сподіваюся, це знак, що мама не буде довго дутися на нас.
— Не хвилюйся, у них було веселе свято серед однолітків, — засміявся Юра.
Коли Настя зателефонувала, щоб попередити, що вони приїдуть на Старий Новий рік, мати одразу передала слухавку батькові, не бажаючи розмовляти. Ну, або робила вигляд, що не хоче, щоб показати, що вона все ще ображається.
— Не хвилюйся, подується й перестане, — сказав Іван Федорович. — Свято їй дуже сподобалося, ти б бачила, як вона відтанцьовувала всю ніч!
Коли Настя з Юрою приїхали в гості до батьків, пристрасті вже вщухли, і Тамара Борисівна зізналася доньці, що їй дуже сподобалося святкувати Новий рік зі сватами. Сказала, що почувалася зовсім юною тієї ночі. А на Настю просто злилася «для пристойності».
— Не очікувала, що ти справді поїдеш. Хоч і попереджала мене кілька разів, але все одно я думала, що слово матері для тебе закон. Дякую, що хоч запасний план придумали. І треба сказати, план чудовий!
— Це Юра все організував потай від мене! Тож його і дякуй за свято. А якби ми залишилися, то тільки б зіпсували настрій і собі, і вам.
У результаті кожен у цей Новий рік був там, де йому було добре. І всі залишилися задоволені й святом, і тим, що ситуація так склалася. А на Старий Новий рік теж вирішили зібратися разом, ділячись враженнями та подробицями про те, як кожен із них чудово зустрів цей рік.
16 чудових ідей для інтер’єру компактних будинків