Відчинивши двері до квартири свекрухи своїм ключем, остовпіла від несподіваної зустрічі

— Чому твоя мама цього разу не подзвонила і не сказала, що від’їжджає? – запитала Регіна у чоловіка. – Треба ж за квітами доглядати. Вона стільки душі в них вкладає. Якщо ґрунт пересохне, деякі примхливі рослини потім і не відновиш. Ну що ж вона так нерозсудливо цього разу? Невже сильно поспішала?

— Вона не хотіла турбувати тебе зайвий раз. Поїхала всього на кілька днів, тому вирішила, що нічого страшного не станеться, — посміхнувся Михайло.

І все одно Регіна хвилювалася. Вона розуміла занепокоєння свекрухи за неї – їздити на інший кінець міста на сьомому місяці вагітності складнувато, але ж не неможливо! Нічого страшного не трапиться, якщо вона поїде і догляне за квітами. Слід було більше рухатися, а не засиджуватися.

— І все-таки я поїду. Ти не хвилюйся. Я швиденько туди й назад. Навіть не помітиш моєї відсутності.

Михайло посміхнувся, з ніжністю дивлячись на дружину.

— Якщо хочеш, поїхали разом. Я тільки в душ сходжу.

— Не варто. Відпочивай. Ти відпрацював шість днів без вихідних. Поспи довше, а коли я повернуся, прогуляємося у сквері. Добре?

Михайло погодився. Він справді втомився, бо на роботі горів проєкт, треба було встигнути все зробити в мінімальні терміни. Важко було вкластися, але вони впоралися, а тепер втома брала гору. Чоловік спробував зупинити дружину, але вона й слухати нічого не стала – вона вже прийняла рішення.

Регіна була в добрих стосунках зі свекрухою. Ніна Олександрівна дбала про свою невістку, буквально пилинки з неї здмухувала. Навіть тепер не повідомила, що вирушає у відрядження, аби не тривожити зайвий раз. Пощастило жінці з чоловіком та його мамою. Вона часто дякувала Всевишньому, що дозволив їй піти проти правил. Боялася, що буде змушена змагатися зі свекрухою, опиниться в невигідній ситуації, коли буде змушена розриватися між образами та стосунками чоловіка з матір’ю. Однак ці неприємності обійшли стороною. Після першого невдалого шлюбу Михайла, Ніна Олександрівна дуже високо цінувала Регіну. Вона не втомлювалася казати, як сильно їй пощастило з невісткою. Еля, перша дружина Михайла, була зовсім іншою. Жінка не цінувала гарного ставлення до себе. Усе, чого вона жадала – щоб чоловік беззаперечно виконував усі її забаганки, забезпечував їй безбідне життя і доглядав за нею завжди, як у медовий місяць. Сама ж вона не планувала й палець об палець ударити. Коли зрозуміла, що вибрала не того чоловіка, зустріла іншого, здатного забезпечити її, то швиденько подала на розлучення. На той час Михайло вже й сам збирався розходитися з дружиною по різні береги. Він не страждав, хоч і шкодував, що поспішно одружився. З Регіною все було інакше: Михайло довго придивлявся до нової коханої, перш ніж зважився освідчитися їй. І ось тепер вони були щасливі, чекали на появу свого первістка. Ніна Олександрівна теж дуже чекала на появу онука. Вона балувала невістку і намагалася робити все, щоб вона почувалася комфортно. Про таку свекруху багато хто лише мріє, а Регіні так пощастило!

Піднявшись на четвертий поверх сходами, оскільки ліфт не працював, Регіна віддихалася і відчинила двері до квартири свекрухи своїм ключем. Ніна Олександрівна давно зробила ключ для неї, сказала, що довіряє невістці більше ніж собі. Жінка посміхнулася, штовхнула двері та увійшла до квартири. Вона здивувалася, що з вітальні долинав звук працюючого телевізора. Невже Ніна Олександрівна забула вимкнути? Сильніше ошелешило те, що з кімнати вибігла дівчинка років семи. Регіна не злякалася, але все-таки подивилася на неї насторожено.

— А ви чого прийшли без запрошення? – запитала дівчинка, суворо дивлячись на Регіну.

На мить подумалося, що це якась помилка. Не могла ж вона сплутати двері й так вдало відчинити своїм ключем? Ні, звичайно ж. Тоді хто ця дитина, що тут робить? Ніна Олександрівна не казала, що дозволила пожити у себе комусь зі знайомих. Та й взагалі цю дитину Регіна бачила вперше.

— Марійко, піди подивися мультики. Я поговорю з нашою непроханою гостею, — промовила незнайомка, що вийшла з кухні. Придивившись до неї, Регіна подумала, що десь бачила це обличчя. Вона намагалася згадати, може, це далека родичка свекрухи? Дочка якоїсь подруги? Однак у голові панував хаос. Не очікувала Регіна зустрітися з кимось у квартирі, яка мала залишатися зараз порожньою. Тепер стало ясно, чому свекруха не подзвонила їй – за квітами вже було кому доглядати. Однак безлад, що стояв у квартирі, Регіні зовсім не сподобався. Приїхали погостювати, але чомусь не підтримували порядку.

— Я приїхала полити квіти Ніни Олександрівни. Вона не казала, що хтось зупинився у її квартирі.

— Ммм… Квіти политі. Можна не хвилюватися про це. Якщо це все, то йдіть. Моя донька не любить сторонніх. До того ж…

Регіна ахнула, бо зрозуміла, де раніше бачила цю жінку: в альбомі свекрухи збереглося кілька фотографій із першого весілля Михайла. Це ж вона! Його колишня дружина. Нехай сильно змінилася тепер, виглядала не такою свіжою і гарною як раніше, але це точно була вона. Однак чому вона знаходилася тут? Серце зробило сильний удар, перевертаючись у грудях. І як усе це називається? Чому колишня дружина Міші живе у квартирі його матері? Як Ніна Олександрівна допустила таке?

— Я вас знаю, — прошепотіла Регіна. – Але… як ви тут опинилися?

— Хіба я маю звітувати? Ми не знайомі, навіть якщо ви знаєте мене. Я живу у квартирі своєї свекрухи та бабусі моєї доньки. Маю на це повне право. А ось хто ви така – я гадки не маю. Якщо ви зараз же не підете, то я подзвоню Ніні Олександрівні або Миші й вимагатиму викликати поліцію.

— Міші? – перепитала Регіна, все ще не усвідомлюючи, що відбувається. Бабуся її доньки? Невже ця дівчинка – донька Міші? Але чоловік не казав, що у нього були діти у першому шлюбі, та й свекруха ніколи не обмовилася й словом. Відчувши себе зрадженою, Регіна постаралася відігнати негативні думки. Зрештою, вона ще нічого до пуття не дізналася. Чоловік не пустив би її до квартири матері так просто, якби знав, що там жила зараз його колишня. Щось не сходилося. Регіна ніколи не дозволяла емоціям затуманювати розум, тому вирішила скористатися ситуацією та дізнатися в Елі більше інформації, щоб зрозуміти, як вона опинилася у квартирі. – Михайло знає, що ви тут?

— Звичайно, знає. Його мати особисто пустила нас сюди. Ми з його донькою зараз у скрутному становищі, але це тимчасові труднощі. Як тільки його нова пасія народить, він прожене її, Ніна Олександрівна пообіцяла, що про все подбає. Втім, хто ви така? Я не збираюся перед вами пояснюватись. Квіти поливати не потрібно. Ідіть.

Регіна кивнула. Ледве усвідомлюючи те, що відбувається, вона все-таки вийшла з квартири й повільно побрела вперед. Голова обертом ішла, а скласти єдину картину з обірваних шматочків мозаїки ніяк не виходило.

Ніна Олександрівна впустила у свою квартиру колишню дружину сина, тому не стала просити доглядати за квітами. Але чому Еля так упевнено говорила про розлучення? Свекруха була розсерджена на свою першу невістку, вона б ніколи не зайняла її бік і не стала руйнувати поточний шлюб сина. Ні! Усе це просто якась маячня. Впевнена в тому, що чоловік не дозволив би їй поїхати до квартири його матері, якби знав, хто там живе, Регіна постаралася заспокоїтися. Ще б їй не вистачало хвилюватися через якісь дрібниці!.. Вона повинна була подбати про дитину, що носила під серцем, а для цього – насамперед узяти себе в руки.

Як повернулася додому, Регіна до пуття не пам’ятала, тому що в голові панував справжнісінький туман. Михайло одразу ж помітив занепокоєння дружини, спробував з’ясувати, що відбувається.

— Все гаразд? Виглядаєш не дуже. Не слід було мені відпускати тебе, — хвилювався чоловік.

— У вас з Елею були діти? – запитала Регіна, сідаючи на диван. Вона погладжувала живіт, тому що малюк відчув хвилювання матері й почав активно штовхатися всередині, нагадуючи про свою присутність.

— Діти? Ні, звичайно. У нас із нею й близькості після весілля практично не було. Я гарував на роботі, а вона вічно висловлювала своє невдоволення. Чому ти вирішила запитати про це зараз?

Регіна посміхнулася й стиснула руку чоловіка, показуючи, що вона довіряє йому.

— Просто… зараз вона живе у квартирі твоєї матері разом із донькою. Запевняє, що це твоя дитина.

Михайло гикнув від несподіванки. Повірити в почуте було складно, і на мить чоловікові навіть здалося, що дружина розігрує його, але він швидко зрозумів, що це не так.

— Це не може бути правдою. Мама не говорила мені, що зустрілася з Елею і тим більше пустила її жити у свою квартиру. Я поговорю з нею й постараюся з’ясувати, що відбувається.

— Не треба, Мішо. Зараз вона у відрядженні, зайнята робочими питаннями. Навіщо тобі її відволікати? Поговоримо, коли вона повернеться. Зрештою, я тобі довіряю. Твоя колишня намагалася переконати мене, що ти повернешся до неї та доньки, як тільки у нас із тобою народиться малюк, але… я не дурна, провести мене так просто не вийде. Не на ту нарвалася.

Михайло був шокований не менше за дружину. Він сильно здивувався, що Еля вирішила знову повернутися в його життя. Невже все настільки погано в нових стосунках? Новий чоловік навіть із дитиною прогнав? І чому мати прийняла її у себе? Вона ж завжди казала, що наміри Елі брудні. Слід було в цьому розібратися. Михайло був вдячний дружині, що зуміла правильно оцінити ситуацію, а не піддалася емоціям і не прогнала його. З Елею належало серйозно поговорити й з’ясувати, що вона взагалі хоче від нього. Від почуттів до неї не лишилося нічого, крім гірких спогадів. Навіть якби зараз у Михайла не було Регіни, він би все одно не повернувся до Елі. Занадто погано вони розлучилися в минулому, занадто багато болю вона заподіяла йому свого часу.

Під час телефонної розмови з матір’ю, Михайло все-таки запитав, як так вийшло, що в її квартирі Регіна зустрілася з Елею. Ніна Олександрівна попросила дочекатися її повернення для пояснення мотивів свого вчинку.

Жінка повернулася за кілька днів. Вона сильно здивувалася, що в обмін на виявлену доброту Еля вкотре вирішила встромити ножа в спину й обмовила її.

— Коли вона заявилася з дитиною, мені подумалося, що це справді може виявитися моя онучка. Шкода було дівчинку, і я погодилася пустити їх пожити в мене на кілька тижнів, доки будуть відновлені наслідки затоплення в їхній квартирі. Еля запевняла, що Марійка – донька Міші, тому я вирішила таємно зробити ДНК тест. Звісно, результат виявився негативним. Еля продовжує запевняти, що це моя онучка, але її поведінка говорить багато про що. Вона навмисне придумала все й намагалася посварити вас із Регіною. У мене так багато ваших спільних фотографій у будинку, тому Еля просто не могла не знати, який вигляд має моя невістка. Мені страшенно соромно, що через мою жалісливість ти могла постраждати.

Ніна Олександрівна вибачалася перед Регіною та сином за те, що не розповіла всього одразу. Вона картала себе, адже якби невістка виявилася більш емоційною, могла потрапити в лікарню та спровокувати передчасні пологи через емоційний стрес.

Елю з донькою Ніна Олександрівна все-таки виставила зі своєї квартири й веліла більше навіть не наближатися до неї. Жінка була розчарована тим, що її колишня невістка анітрохи не порозумнішала за ці роки. Навіть маючи дитину, за яку несла відповідальність, продовжувала будувати підступи й пакостити іншим. Рано чи пізно це могло дуже сильно відгукнутися їй. Еля лише посміялася в очі Ніні Олександрівні й заявила, що та сама гірко пошкодує, що зв’язалася зі такою «розумною» невісткою. Проте жінка раділа, що Регіна виявилася не просто розумною, а мудрою жінкою. І тепер вона цінувала її ще більше.