Я з дитинства мріяла про маленьку донечку. Але доля склалася так, що Господь подарував мені двох синів. Згодом, скільки не старалася, жодних результатів не було. Чоловік завжди мене підтримував і кожного разу їхав разом на обстеження.
У мене тричі траплялися викидні. Одного разу все ж змогла виносити дитину. Ви не уявляєте моєї радості, коли на УЗД сказали, що буде дівчинка. Та на сьомому місяці розвитку плід завмер. Це просто розірвало мою душу. Я цілих два роки не могла заспокоїтися, впала в глибоку депресію. Зрештою вирішила: я ж маю двох здорових синів, слід радіти тому, що дано. Адже декому й такого не випадає.
Згодом мої хлопці подорослішали. Старший у 22 роки одружився і відразу став татом. Я щиро тішилася та залюбки доглядала онука. А молодший — амбітний, вирішив спочатку створити власну справу, а вже потім думати про шлюб.
І ось, коли мені виповнилося 48, у мене зникли місячні. Я поставилася до цього спокійно, припустила, що то початок клімаксу. Але за кілька місяців відчула, ніби зі мною відбувається щось незвичне. Звернулася до гінеколога — і дізналася приголомшливу звістку: виявилося, що я на другому місяці вагітності. Лікар дивився на мене мало не квадратними очима.
Чоловік поставився до новини стримано і сказав: якщо Господь дозволить виносити маля, значить, воно має прийти у світ. Натомість від знайомих та друзів я особливої підтримки не побачила. Усі твердили, що я роблю велику помилку. Найбільш шокувала реакція синів.
— Ти ж уже бабуся, подумай, що люди говоритимуть. Хіба тобі не соромно?
Я не стала їх слухати. Народила донечку у 49 років. Вона чудова й абсолютно здорова. Проте сини нині зі мною майже не контактують. Серце стискається від болю. Я так хочу, щоб вони бодай раз зустрілися з маленькою сестричкою.
Мене й справді лякає наше суспільство. Бо в майбутньому можуть кепкувати з моєї дитини, наче у неї «надто старі» батьки. А от, приміром, десь у європейських країнах і на гадку нікому б не спало це засуджувати.
Скажіть, а як ви дивитеся на те, що жінки стають мамами у поважному віці? Невже факт мого материнства у майже 50 — це так жахливо?
Підступний задум чоловіка