При вирощуванні огірків виникає проблема їхнього сильного розростання, якщо не забезпечити їм підтримку. Коли рослини стеляться по грядках без підв’язки, збирати зеленці стає незручно, оскільки є велика ймовірність подряпати руки. А якщо висаджувати огірки в довгі грядки та підв’язувати, доведеться будувати великі шпалери. Проте існує метод вирощування, відомий як «ялинка», який потребує лише однієї опори.
Я зазвичай висаджую огірки на початку травня, коли на вулиці встановлюється тепла погода. Для цього роблю круглу лунку діаметром не менше 1 метра. Можна зробити й більший розмір, щоб отримати пишнішу «ялинку». Потім добре розпушую ґрунт, додаю компост (1 відро) і 2 склянки золи, після чого все ретельно перемішую.
У центр лунки вкопую металеву трубу діаметром 30 мм і довжиною близько 2-3 метрів, яка залишилася після заміни опалювального сезону. Важливо, щоб метр труби був заглиблений у землю, аби конструкція була міцною.
Після цього розкладаю насіння по краю підготовленої лунки. На одну таку «ялинку» потрібно близько 9-10 насінин. Відстань між ними залишаю приблизно 30 см, присипаю землею, добре поливаю і чекаю появи сходів.
На верхівці труби завдяки допомозі мого чоловіка, який є зварювальником, приварені гачки з металевого дроту. До цих гачків я потім прив’язую мотузки, що йдуть до кілочків у землі. У кожного ростка – свій кілочок.
Основне правило – на початковому етапі підв’язувати огіркові батоги й спрямовувати їх угору, після чого вони самі продовжуватимуть рости в цьому напрямку. У результаті з огіркових батогів утворюється зелена «ялинка». Збір урожаю з такої конструкції приносить справжнє задоволення.
Варто зазначити, що замість металевої труби можна використовувати дерев’яний кіл. Тип опори не має великого значення, просто металева труба прослужить вам довше. Висоту опори можна регулювати на власний розсуд, хоча для мене достатньо 2 метрів.