Місяць тому ми приїхали до мами на дачу

Місяць тому ми приїхали до мами на дачу. Допомогли їй із господарством, а потім сіли вечеряти. Мама, ніби ненароком, дістала з кишені двадцять тисяч гривень і вручила їх моєму чоловікові.

— Візьміть, діти. Цього року врожай був дуже добрий, багато овочів вдалося продати. Ще трохи від пенсії відклала. Я знаю, як вам важко, адже ви виплачуєте кредит і мусите на всьому економити. Але дуже прошу: не несіть ці гроші в банк. Візьміть онучку і поїдьте до моря. Їй вже п’ять років, а вона ще жодного разу не бачила моря. Я буду щаслива, якщо ви виконаєте моє прохання.

Ми з чоловіком розгублено подивилися одне на одного. Ці слова так зворушили нас, що ми не змогли відмовитися. Чоловік поцілував мамині руки, дякуючи їй за такий щедрий жест. Ми обіцяли, що використаємо ці гроші саме так, як вона просила.

Ми тільки-но закінчили вечерю, як несподівано на дачу приїхав мій брат зі своєю дружиною. Це стало справжньою несподіванкою, адже зазвичай брат навіть за запрошенням неохоче навідувався до мами, не кажучи вже про спонтанні візити.

Брат із дружиною сіли до столу й теж почали вечеряти. Коли вони поїли, брат, ніби між іншим, звернувся до мами:

— Мамо, минулого року батьки моєї дружини допомогли нам із відпусткою, дали гроші на подорож до Туреччини. Цього року нічого не дали. Сказали, що в нас є ти, мовляв, ти ж багато овочів продала, гроші в тебе є. Може, ти допоможеш нам цього разу?

Я не могла повірити своїм вухам. Мама теж здивувалася, але відповідь у неї була готова.

— Гроші, які я отримала за овочі, — це мої зароблені гроші. І, до речі, синку, ти жодним чином не причетний до цих грошей, бо не допомагав мені на дачі. Усе, що я заробила, я вирішила витратити на свою онучку. Вона має побачити море. А ти — дорослий чоловік, який повинен заробити сам на себе. Не гоже просити в матері гроші на свої розваги.

Брат почервонів, але мовчав. Його дружина, здавалося, почувалася ще незручніше. Виявилося, що її батьки остаточно відмовилися підтримувати їхню родину після того, як зрозуміли, що їхній зять — зовсім не господарський. Мабуть, він сподівався, що мама стане для нього «запасним аеродромом».

Після того випадку брат образився і на мене, і на маму. Але чесно кажучи, я не розумію, чому дорослий чоловік вважає, що хтось йому щось винен. Просити гроші у старенької мами замість того, щоб самому заробляти — це принаймні дивно.

Ми з чоловіком виконали мамине прохання. За її гроші повезли донечку до моря. Відпочинок виявився чудовим, а спогади — незабутніми. Я вдячна мамі за її підтримку й мудрість. А брату, сподіваюся, колись вистачить розуміння змінити своє ставлення до життя.