— Одружився на сільській дівці. І куди тільки наш Льоня дивився?! — Вечір у кафе, де збиралися подружки з компанії друзів Леоніда, набирав обертів. Панянки перемивали кісточки Ксенії, молодій дружині друга, яку вони ніяк не хотіли приймати у свій «круг обраних».
— Уявляєте, дівчата, ця мітла приїде до нас на свято. Я не хотіла, щоб мій чоловік її запрошував, але він сказав, що це неетично і недоречно — кликати Льоню без дружини.
— Ой, та перестань! «Неетично»! Ніяково сидіти за одним столом з цією Ксенією. Вона, напевно, не знає, як користуватися виделкою. У їхньому колгоспі, крім дерев’яної ложки, інших приладів немає! — дівчата зареготали. Вони чули, що Ксенія виросла за містом, і хтось навіть казав, що у її родини були корова і кози! Для міських панянок з «кругу обраних» така дівчина одразу була «селючкою», про що вони не втомлювалися нагадувати одна одній.
Леонід одружився на Ксенії всупереч порадам друзів. Товариші були дуже засмучені, що проста дівчина з глибокої провінції не просто зачарувала одного з найзавидніших женихів, а ще й повела його під вінець.
— Ні, точно залетіла. Не міг Леонід просто так одружитися на ній! Не міг!
— Ну, побачимо… — пліткували вони, очікуючи новин.
Ксеню в компанії не обговорював лише ледачий. Головно плітки розпускали жінки, а чоловіки лише знизували плечима: мовляв, раз Льоня вирішив, значить, так йому треба.
Більше за всіх переживала і обурювалася Лера, адже вона наполегливо пропонувала в дружини Леоніду свою сестру Кристину. Але чомусь Льоня не клюнув на хитрощі красуні й обрав простачку Ксенію.
Ксенія та Леонід познайомилися на виставці інновацій. Він приїхав за корисними знайомствами, а вийшло так, що окрім ділових зв’язків знайшов… дружину. Ксенія теж потрапила на виставку не випадково: вона збирала інформацію для практичної частини диплома. Під час кави-брейку вони розговорилися, обмінялися телефонами, і закрутилося.
Квіти, подарунки, вечори в парку під місяцем. Леоніду подобалося, що Ксеня проста у спілкуванні й не вимагає щоразу водити її до дорогих ресторанів і купувати на другому побаченні каблучку з діамантом.
Ксенія закохалася в Леоніда з першого погляду. Він був приємним, освіченим і успішним.
За кілька місяців вони зіграли весілля. Всупереч очікуванням друзів, вечірку влаштували скромну. Ксенія не бачила потреби витрачати шалені гроші на свято, і Леонід її в цьому повністю підтримав. Вони вирішили, що частину з подарованих грошей віддадуть на благодійність, чим викликали ще більшу бурю обурення серед приятелів.
Друзі Леоніда ніяк не хотіли прийняти «блаженну» Ксенію.
На дівичник з нагоди весілля дівчата прийшли, але демонстративно відмовилися від закусок і напоїв.
— Це якісь помиї, а не вино! Дешевка! — скривилася Лера, демонстративно виливаючи бокал на газон.
— А тарталетки зачерствілі. Боюся отруїтися, — підтримала її інша дівчина.
Ксенії було дуже неприємно, але вона проковтнула образу й продовжила святкувати останній день вільного життя зі своїми близькими подругами. А ті, кому це не сподобалося, просто пішли, але ще довго згадували дешеве вино та «протерміновані» закуски.
Леонід не схвалював таке ставлення і намагався обмежити спілкування дружини з дівчатами своїх приятелів. Але пропустити День народження друга без поважної причини він не міг, тому почав готувати Ксенію до заходу заздалегідь.
— Якщо ти не хочеш, ми можемо щось придумати й відмовитися, — сказав він, розуміючи, що Ксенії буде некомфортно.
— Не хвилюйся, любий. Усе добре. Краще розкажи мені про своїх друзів. Хто чим захоплюється, де живе, ким працює, чим дихає… — лагідно посміхнулася Ксенія. Леонід не міг уявити, що Ксенія придумала, як поставити на місце ображачок. Але незабаром йому вдалося стати свідком реалізації її плану.
— Який дивний костюм… — здивувався Леонід, побачивши Ксенію у досить своєрідному святковому вбранні.
— Цей костюм пошили спеціально до свята.
— Він трохи не за розміром. Втім, ти в будь-якому одязі красуня.
— Дякую! Зараз це модно — оверсайз, — усміхнулася Ксенія. — Поїхали, нам ще треба заїхати в кілька місць.
Подружжя приїхало на початок заходу. Друг Леоніда святкував День народження у заміському будинку. З тераси лунала музика. Гості збиралися й уже розсілися за накритим столом.
Коли Ксенія та Леонід з’явилися на святі, вся увага була прикута до них. Деякі дівчата демонстративно скривилися, побачивши Ксенію, а от Леоніда прийняли тепло.
— Привіт, Льоню! Ого, які делікатеси, навіть шкода виставляти на стіл! — іменинник узяв у Леоніда подарунок. Окрім конверта, там було асорті з дорогих сирів та м’яса.
— Сир ми такий любимо, — розпливлася в усмішці Лера, обіймаючи Леоніда. Подарунок із його рук вони взяли з посмішкою, а букет, який подарувала Ксенія, розкритикували. — Квіти просто жах. Віник і той краще! — сказала Лера.
— Справді? Не подобається? — Ксенія зробила вигляд, що засмучена.
— Ну це ж убозтво! Сама не бачиш? — підтримали подружки Лери.
— Дівчата, припиніть! Ми з Ксенією разом цей букет вибирали, — вступився Леонід, але його слова не почули:
— Хризантема наче вже рік як зрізана, а троянди всі обідрані… Їх що, твоя корова пожувала?
Пані почали хихотіти, але Ксенія проігнорувала зауваження.
— Я сказала флористу, що потрібні найкращі квіти, але він зробив так, як умів. До того ж він сказав, що керівництво економить на хороших квітах, змушуючи реалізовувати неликвід! А такий дорогий бутик… «Квіти для вас» називається, недалеко від офісу Леоніда, — поскаржилася Ксенія, спостерігаючи за реакцією Лери.
— Лер, так це ж квітковий бутик твоєї матері! Точно, дивись, на упаковці логотип магазину! — сказав хтось. Гості почали перешіптуватися.
— Напевно, це якась помилка. У нас у магазині тільки свіжі квіти й талановиті майстри! — спалахнула Лера. Вона не займалася справами квіткового бізнесу, але їй стало не по собі, що вона очорнила репутацію власного флориста, бажаючи напакостити Ксенії. — І взагалі, нормальний букет. Чого ви до нього причепилися? Давай сюди, поставлю у вазу!
— Дуже навіть гарний букет, — тут же «перевзулися» її подружки.
— Літній, веселенький… Якраз для свята!
Було помітно, як лицемірять дівчата, змінюючи свою думку. Інші гості теж це зауважили, але іменинник постарався перевести тему до закусок.
— Сідайте за стіл.
На якийсь час увага перейшла на іменинника, але потім знову повернулася до Ксенії. Вона почула розмову дівчат, які пішли в туалет і там активно обговорювали її образ.
— Казала я, що у неї немає смаку!
— Одягти таке убозтво на свято! І про що вона тільки думала?!
— Вона його, мабуть, сама пошила з мішків під врожай, — засміялася Христина. — У них у колгоспі цього добра багато.
— Та мішок під картоплю елегантніший, ніж те, у чому ця селючка з’явилася до нас на свято. І не соромно!
Ксенія трохи послухала й пішла «наводити порядок».
Одна з дівчат побачила Ксенію й одразу замовкла, а друга, набравшись нахабства, вирішила спитати, де вона купила цей жахливий костюм.
— Де купила костюм, Ксюха? Запишу назву бутіка й буду обходити його стороною! Це секонд-хенд, так? Речі для бідних? Чи на смітнику хтось викинув, а ти підібрала? — примружившись, висловила вона.
— Хвилинку, я зберегла бірку, так і думала, що ви будете питати, — Ксенія відкрила сумочку. — Ось, будь ласка. Ательє «Швейка», — прочитала вона.
— Маша… А це ж ательє твоєї сестри? — дівчата перезирнулися. Вони й подумати не могли, що у «селючки» вистачить розуму замовити костюм в одному з найдорожчих ательє міста. Та ще й за такі гроші.
Маша завмерла з відкритим ротом.
— Так, я в цьому ательє спеціально пошила на замовлення до свята костюмчик. Хотіла підтримати вітчизняного виробника, розраховувала на якість… І ось що вийшло. — Ксенія зробила паузу. — Швачка помилилася з викройкою, але запевняла, що так модно. Я сперечатися не стала, усе ж таки це «люксове» ательє…
Запанувала тиша. Дівчата не знали, що сказати.
— Ну, взагалі-то, оверсайз зараз у моді. Це такий стиль! Так! Наше ательє спеціалізується на найновіших тенденціях світових подіумів! Тож костюм — супер, за місяць усі в таких ходитимуть! — швидко зорієнтувалася Маша. Їй зовсім не хотілося створювати антирекламу щойно відкритому ательє своєї сестри.
— Так, я так і зрозуміла, що це така задумка, — поблажливо усміхнулася Ксенія. — Носитиму з гордо піднятою головою й усім рекомендую ательє твоєї сестри.
Вона кинула переможний погляд на дівчат і повернулася до столу.
— Ну і Ксенія… Ось тобі й «селючка»… — пробурмотіла одна з подружок. А Лера ще більше розлютилася на нахабу, яка сміливо й винахідливо відповідала на їхні шпильки.
За столом гості нахвалювали сир і м’ясо, які Леонід привіз до столу.
— Це домашній сир, можна сказати, мій тесть сам його робить! — гордо сказав Леонід. — У батька моєї дружини своя ферма.
— Так? — сестра Лери зблідла від злості. Щойно вона нахвалювала сир, думаючи, що Льоня купив його в якомусь із сирних бутиків. І тут така несподіванка. Селючка і тут проявила себе!
— Подобається? — Ксенія розпливлася в усмішці, обіймаючи чоловіка і поглядаючи на Христину.
— Пересолений, — тут же додала та й швидко поклала шматок на тарілку. — І жирний.
— У тебе ПМС, Христино? То подобається, то ні! — хлопці почали сміятися з перемін настрою дівчат. Більшість гостей уже зрозуміли, що до чого.
— Нічого подібного. У мене просто… Просто настрою немає! — дівчина вискочила з-за столу й утекла. Лера кинула осудливий погляд на хлопців і пішла заспокоювати сестру, поки ті розпитували Леоніда про ферму його тестя. Один із друзів дуже зацікавився: у його родини була мережа магазинів, і така співпраця могла бути вигідною для обох сторін. Ставлення до Ксенії швидко змінилося. З недовіри й упередженості до відкритого інтересу та поваги.
— Ксеню, а це правда, що у тебе брат — пластичний хірург? — раптом запитала одна з подруг, Ніка. До неї дійшли чутки, але вона до останнього сумнівалася, а Льоня ніяк не коментував, кажучи, що його дружина сама, якщо захоче, розповість про свою родину.
— З чого ти взяла? У кол… у цієї Ксенії не може бути брата-хірурга. Скоріше брат лісоруб або асенізатор, — Маша примружилася, чекаючи сміху у відповідь на свою «жартівливу» шпильку, але її слова зустріли в багнети.
— Відчепися, Машо. Я не до тебе звертаюся! Чого ти на Ксеню накинулася? Дай їй сказати!
Здивована тим, що Ніка не на її боці, Маша замовкла, ображено склавши губи.
— Так, мій зведений брат — хірург. Працює в одній із клінік… А що? — неохоче відповіла Ксенія. Вона не любила розповідати про свою родину.
— Боже, яке везіння! Ксюша, ти маєш попросити його прийняти мене, — Ніка помітно змінилася. Спочатку вона не повірила, коли дізналася, що брат Ксенії — доволі відомий у певних колах лікар, запис до якого розписаний на місяці вперед. Але тепер, коли дружина друга підтвердила цю інформацію… усе змінилося. Тепер Ніка була готова стати найкращою подружкою. — Прошу, мені це дуже потрібно!
— Ніко, я нічого не обіцяю. Мій брат не приймає за моїми проханнями. Але можу дати тобі телефон його помічниці… — тихо відповіла Ксенія, подумки святкуючи перемогу. Вона й не думала, що вечір обернеться для неї тріумфом. Фактично дівчата самі все зробили, Ксюша лише «диригувала» оркестром.
Коли Лера з сестрою повернулися, Ксенія та Леонід уже збиралися їхати.
— Дякую за чудовий прийом, — усміхнулася Ксюша.
— Приїздіть ще, — неприємно оскалилася Лера.
Коли подружжя поїхало, сестра Лери почала сварити Ксенію, але її швидко осадили.
— Прекрасна дівчина. Тепер зрозуміло, чому Льоня на ній одружився. І гарна, і перспективна, і розумна! — сказала мати іменинника, свекруха Лери. — Вам би в неї повчитися манерам. Справжня інтелігентка, та ще й вас, курок, терпіла.
Лера застигла з відкритим ротом, але перечити свекрусі не наважилася.
Інші дівчата теж зробили висновки. Міцний горішок виявився не по зубах, а Ніка і зовсім почала після того дня набиватися в подруги до Ксюші.
Ставлення до дружини друга в компанії змінилося на краще, утім, Ксюша з Леонідом усе рідше перетиналися з приятелями. У них було своє, цікаве життя, а тусовки й вечірки поступово відійшли в минуле, про що Леонід зовсім не шкодував. Він здобув набагато цінніше — мудру дружину.
Минув рік, і Лера розлучилася зі своїм чоловіком. Їй не подобалося, як він до неї ставився і що часто ставив у приклад Ксюшу. Лера з сестрою так і продовжили пліткувати про Ксенію, стежачи за нею в соціальних мережах. Інші дівчата виявилися розумнішими: під час рідкісних зустрічей поводилися стримано й навіть усміхалися «селючці», фінансове становище сім’ї якої було навіть кращим, ніж у її чоловіка Леоніда. Але Ксюша ретельно це приховувала і не хизувалася, знаючи, що щастя — не в грошах.
Наймодніші стрижки для жінок після 50 років