— І що? Ти в цьому збираєшся йти на прийом до мера? — скривився Геннадій, розглядаючи дружину.
Олександра вийшла до нього з гардеробної, задоволена собою та радісна від того, що все змогла зробити вчасно. Жінка довго готувалася до цієї хвилюючої події, купила дорогий костюм і туфлі до нього в тон, зробила скромну зачіску та легкий макіяж. Вона була впевнена, що чоловік обов’язково оцінить її старання і скаже їй, як вона чарівно виглядає сьогодні.
— Так, у цьому, — зніяковіла Олександра. Посмішка сповзла з її обличчя. — А що? Щось не так?
— Та все не так! Ти поглянь на себе в дзеркало! Ти ж як чайна баба! Ну ти б принаймні з досвідченими людьми порадилася! Спитала б, що купувати на свою фігуру, якої вже давно немає, — чоловік був роздратований.
— А що не так? Костюм цілком пристойний, між іншим дуже дорогий. Мені його порадила стилістка в модному бутіку. І мені личить.
— Та для цього костюма ти маєш важити на двадцять кілограмів менше! — уже кричав Геннадій.
Він нервово позирав на годинник, всім своїм виглядом показуючи, що вони запізнюються.
Місяць тому Геннадій, як голова відомої у місті фірми, отримав запрошення від мера на офіційний прийом з нагоди ювілею міста. Геннадій володів рекламним бізнесом. Коли справи пішли вгору, він почав активно спонсорувати різноманітні міські заходи, брав участь у благодійних марафонах. І тепер його ім’я та назву фірми знали у місті майже всі.
Бізнес процвітав, і чоловік уже замислювався над тим, щоб відкрити філії в інших містах і помалу перебиратися до столиці, де було більше можливостей і умов для зростання.
З Олександрою вони прожили у шлюбі вже двадцять років. Донька Дар’я, закінчивши школу, майнула від них до Києва, де вступила до одного з престижних університетів. Геннадій одразу ж купив доньці квартиру. На щастя, він міг собі це дозволити. Єдину доньку він обожнював. А от із дружиною справи були гірші…
Останні пару років він почав помічати, що зовсім не думає про Сашу як про привабливу жінку, як це було в молодості. Усе частіше його погляди стали зупинятися на молодих і впевнених у собі особах. Чоловік навіть пустився в романтичну пригоду, зустрівшись кілька разів зі своєю молоденькою секретаркою в неї на орендованій квартирі.
Було приємно, але не більше. Все одно чогось бракувало. Не було іскри, драйву, того шаленого бажання, яке накривало його в молодості. А так хотілося в сорок із хвостиком знову відчути себе двадцятирічним.
І ось це сталося. Ніна була немов казкова фея, що з’явилася в долі Геннадія, аби повернути його до життя. Він зустрів дівчину на одному з численних міських заходів, які мусив відвідувати.
— А я вас знаю, — відкрито й просто посміхнулася вона, підійшовши до нього. — У вас рекламний бізнес. «Фієста плюс» — це ж ви?
— Так… — Геннадій задихнувся й утратив здатність говорити.
Він із захопленням дивився на цю сміливу й приголомшливо красиву незнайомку. Десь під грудьми приємно й водночас тривожно занило. Що це? Як, хто, чому послав йому цю чарівну зустріч?
— Я Ніна, працюю тут волонтеркою, — легко продовжила вона. — А вас звуть…
— Геннадій! — випалив чоловік, не відриваючи погляду від німфи.
— Хочете, я пригощу вас пирогом? Це діти з центру творчості спекли. Неймовірно смачні, я вже скуштувала. Там є солодкі, а є з грибами та капустою, — Ніна вже тягнула чоловіка крізь натовп до столів, накритих під шатром.
Наступного разу вони зустрілися випадково. І знову на заході. Коли Геннадій помітив серед численних гостей якогось чергового заходу дівчину в легенькому сарафанчику, схожу на чарівну фею, його серце заспівало.
— Ніно! — закричав він, просуваючись до неї крізь натовп. — Ніно, ви знову тут? Як приємно вас знову зустріти! — він навіть не намагався приховати свого захоплення від цієї зустрічі.
— Так? — кокетливо посміхнулася вона йому. — Це дивовижно, але мені теж.
З цього дня вони почали зустрічатися. Геннадій був на сьомому небі. Ось воно — це почуття знову прийшло до нього. Як у молодості!
Дружині нещодавно виповнилося сорок п’ять, Саша була старша за чоловіка на два роки. Останнім часом вона сильно поправилася. Зі стрункої дівчини вагою в шістдесят кілограмів жінка поступово перетворилася на огрядну пані з вагою, ближчою до вісімдесяти.
Олександра завжди знала, що схильна до пишних форм. Довгий час, поки була молодшою, успішно з цим боролася, не дозволяючи собі нічого зайвого. Але останніми роками трохи розслабилася. Та й гормони вже давалися взнаки — у неї, як з’ясувалося, настав досить ранній клімакс.
Те, що з чоловіком останнім часом щось відбувається, Саша помітила відразу. Він став замкнутим і мовчазним. І ще якимось задумливим. Здавалося, що його думки постійно десь далеко. Спочатку дружина все списувала на проблеми з бізнесом, які він успішно вирішував. Їй думалося, що, вочевидь, він втомлюється. Вік, та й нерви постійно, робота з людьми — вона така. Їй-то добре, посиділа у своєму відділі, звести дебет із кредитом — і вільна. Саша продовжувала працювати, хоч уже давно могла б сидіти вдома. Дохід у сім’ї був дуже хороший.
Але коли дружина кілька разів спробувала поговорити з Геннадієм, дізнатися, чим він переймається, той лише відмахнувся від неї.
«Значить, інша», — недовго думаючи, вирішила жінка. Тим паче, що тепер чоловік відсторонився від неї у всіх сенсах. Спав у кабінеті, з дружиною поводився строго і суворо, як із підлеглою.
Поки в неї не було доказів, Саша вирішила не розпалювати скандал і не мучити чоловіка істериками. Треба було почекати й зрозуміти, наскільки серйозно все те, що відбувається з Геннадієм.
Через місяць Саша вже знала, що у чоловіка є коханка, якій щойно виповнилося двадцять. Вона залучила для цього своїх знайомих. Дівчина, судячи з характеристик, які дали її подруги, була хитрою й нахабною. Значить, задумала отримати Геннадія цілком і повністю, разом із його бізнесом. Оце так молодець!
Олександра, яка була з чоловіком від самого початку, з тих часів, коли у нього не було грошей навіть на нові джинси, а на вечерю часто були макарони з плавленим сирком, вирішила, що так просто цій нахабі чоловіка і сімейний бізнес вона не віддасть.
А нещодавно Геннадій повідомив їй із невдоволеним виглядом, що його разом із дружиною запрошують до мерії на прийом.
— Як же вони мене замучили цими прийомами й офіційними зустрічами! А відмовитися не можу — не той уже в мене статус. Тож підготуйся, щоб виглядати гідно.
Олександра, звісно, підготувалася. Але того, що сталося в день прийому, вона аж ніяк не чекала. Геннадій влаштував їй скандал, явно не бажаючи брати дружину із собою. Ну сказав би відразу, що піде сам. Навіщо було зайвий раз принижувати її?
Але після наступної фрази чоловіка вона все зрозуміла. Ось навіщо Геннадій затіяв цю сварку. Йому був потрібен привід, щоб сказати дружині, що він її покидає.
— То справа в моїй вазі чи все-таки у твоєму настрої? — спокійно спитала Олександра.
— При чому тут мій настрій? Ти стала нестерпною, сама хіба цього не помічаєш?! — чоловік перейшов на підвищений тон. — Мені важко бути поряд із тобою!
— Не кричи, глухих тут немає. І чим же я тобі не догодила настільки, що ти мене вже не витримуєш? — без зайвих емоцій продовжувала Олександра розмову з чоловіком.
— Я від тебе йду! Ще не вистачало мені розпинатися перед тобою, пояснюючи, як ти мені остогидла! Не забувай, я забезпечена й відома людина, мене поважають перші особи міста, я входжу до політичної еліти! А ти хто? Поруч зі мною повинна бути гідна жінка — розумна, красива…
— І молода, так? — уточнила дружина, якій усе вже було відомо.
— Так, молода! І що в цьому поганого? Я теж ще молодий, а от ти… Та що там говорити, ти й сама все розумієш, Олександро.
— Так, я розумію. Ти вирішив піти до молодої. І зрадити людину, яка була з тобою від самого початку. Я допомагала тобі в усіх твоїх починаннях, підтримувала, коли ти ще лише починав свій бізнес. Разом ми пережили стільки злетів і падінь. Але ти тепер волієш не згадувати про ті часи. Так, ти шанована, успішна людина. Але завдяки кому ти став таким? Не скажеш? Звісно, тепер про все можна забути. Іди, а то запізнишся, на тебе чекає політична еліта, — промовила Саша з усмішкою. — А щодо нашого розлучення поговоримо пізніше. Мені такий чоловік теж не потрібен.
Геннадій поїхав, а жінка, не знімаючи свого красивого костюма, викликала таксі.
Вона вирушила до фірми чоловіка, до його юристки, з якою в неї заздалегідь була призначена зустріч.
Тетяна Вікторівна була приблизно одного з Сашею віку. Вона давно працювала у фірмі Геннадія й багато зробила для того, щоб у різних ситуаціях урятувати їхній бізнес. Геннадій кілька разів збирався звільнити досвідчену фахівчиню, плануючи взяти когось молодшого, але дружина відмовляла його, кажучи, що кращого юриста їм не знайти.
— Добрий день, Тетяно Вікторівно. Ну от, як я вже вам казала раніше, Геннадій усе ж таки наважився на розлучення. Давайте зараз із вами обговоримо деталі поділу нашого з ним бізнесу.
— Шкода. Ви були такою гармонійною парою, — зітхнула вона.
Для Геннадія стало повною несподіванкою те, що Олександра вирішила забрати собі половину всього, що належало їй за законом.
— Ти при своєму розумі? Навіщо тобі це? Ти ж звичайний бухгалтер і в цьому нічого не тямиш! — кричав Геннадій, розбризкуючи слину. — Взяла б гроші й жила б спокійно.
— Ні, мені гроші не потрібні, я їх сама зароблю! І більше за твої! А щодо того, що я в цьому не тямлю, ти, любий, глибоко помиляєшся. Усі етапи становлення твого бізнесу проходили на моїх очах і з моєю допомогою. Тож ділити фірму будемо, і це не обговорюється.
Геннадій обурювався, намагався вмовити дружину, навіть погрожувати. Але все було даремно. Олександра налаштувалася ділити все, що в них було, до останньої копійки.
— Ні, ти уявляєш, який облом! — обурювалася в розмові з подругою Ніна. — Я таку класну схему вибудувала, все до найдрібніших деталей прорахувала, стільки сил і часу витратила, щоб завоювати багатого чоловіка. А ця стара відьма, його дружина, вирішила у Гени все відтяпати. Ну скажи мені, де у світі справедливість? Адже після поділу нічого не залишиться! А ще дочурка потім своє зажадає. Мати її накрутить, як пити дати.
— Та ти що? Він же обіцяв тобі, що весь бізнес йому залишиться! — дивувалася подруга.
— Та мало що він обіцяв! Факти говорять про інше. Його колишня виявилася не такою дурепою, якою він її вважав. Ні, ну який облом! Я ж кілька місяців відстежувала всі його відвідування і візити, зі шкіри пнулася, щоб потрапити на ті заходи, де буває Гена. Все вийшло! І зараз такий крах. Адже я могла з усіх кандидатур на роль багатого чоловіка вибрати іншого, у мене в тому списку претендентів багато було.
Ніна серйозно замислювалася про те, щоб кинути невдачливого коханця, який в один день утратив половину свого статку. Вона ж така молода й гарна. Невже вона не знайде собі більш вдалого та заможного?
Геннадій відчув, що, щойно він розлучився й став вільним від пут шлюбу, Ніна до нього охолола. Вона вже не була такою запальною й безтурботною під час зустрічей. Не говорила йому слів кохання, не будувала спільних планів. А коли чоловік запропонував їй з’їхатися з ним, запрошуючи до своєї нової великої квартири, яку придбав одразу після розлучення, Ніна відмовила. Пояснила це тим, що вона ще молода і не дозріла до таких серйозних стосунків.
— Як же так, кохана? Адже все це заради тебе! І розлучення, і ці судові тяжби щодо поділу майна та бізнесу. Ти думаєш, мені все це просто далося? — обурився Геннадій на таку реакцію коханої.
— Ну от так! Я тобі, між іншим, нічого не обіцяла. А ти мені обіцяв багато чого. А тепер з’ясовується, що обманув. Твій бізнес — тю-тю, від багатств, якими ти невпинно хизувався, теж мало що лишилося, — цинічно заявила Ніна.
— Ну це ти вже загнула. Багато чого ще в мене залишилося, повір! Нам із тобою точно вистачить! Ну не вередуй, я тебе так кохаю!
— Ну тоді як доказ своєї любові купи мені квартиру й машину. Зараз, до того, як ми з тобою розпишемося. Щоб це було тільки моє майно. А потім я, можливо, й погоджуся на шлюб із тобою.
І Геннадій, окрилений любов’ю та ще якимось незрозумілим почуттям, яке приходить лише до чоловіків у віці, із радістю кинувся виконувати забаганки коханої. Велику квартиру в новобудові, дорогий автомобіль уже за два дні Ніна оформляла на своє ім’я.
А за місяць вона покинула Геннадія. Тепер у її планах був інший претендент — заможніший і солідніший.
Бізнес Саші не відразу, але потроху почав розвиватися. Вона злегка змінила його спрямованість і внесла нововведення в стратегію.
Геннадій, погорювавши якийсь час, таки знайшов собі молоду дружину. Не таку хитру й амбітну, як Ніна, але теж із цікавою зовнішністю. Не соромно було й друзям та знайомим показати.
На прийоми до мерії й офіційні зустрічі з політичною елітою його тепер не запрошують. Статус уже не той. Та й грошей стало набагато менше.
— Тобі вік прибиральницею сидіти, — заявив чоловік, — а я начальник, тож не ганьби мене на роботі…