Моя донька навчається у сьомому класі й вже виросла такою дорослою та самостійною, що навіть частково сама організовує свята з однокласниками. З нещодавнього часу діти почали підготовку до Хелловіну — вечірки, якої чекали кілька тижнів. Це свято вже стало частиною нашої культури, адже його популярність росте рік від року: кафе, магазини, навіть школи прикрашають приміщення гарбузами, павутиною, плакатами з привидами, іграшками — все для створення святкового настрою. Хелловін — це відмінний шанс відволіктися від важкого життя, особливо тепер, коли в країні війна і повсякчас лунають сирени.
Діти вирішили самостійно організувати вечірку, а батьки допомогли. Кожен вніс щось своє: хтось приніс солодощі, хтось колонку для музики, а інші забезпечили костюми. Хлопці вирішили бути супергероями — Бетменом, Тором, Капітаном Америкою, дівчата вибрали образи відьмочок, кішечок чи схожих персонажів. Я сама допомагала доньці купити гірлянди, робили витинанки на вікна. Ми щиро чекали цього свята, як і всі інші діти.
Раптова заборона
Свято мало розпочатися одразу після останнього уроку у п’ятницю, але донька повернулася додому в сльозах, з усіма прикрасами в руках. Розчарована, вона ледве могла розповісти, що вечірку скасували, а класна керівниця скликала батьківські збори. Наступного ранку всі зібралися, здивовані та невдоволені таким поворотом подій.
Анна Василівна, класна керівниця, з’явилася на зборах дуже емоційною:
– Ви взагалі в курсі, що діти задумали дискотеку на Хелловін? Як ви їх виховуєте, скажіть? – вигукнула вона з обуренням. – Хіба це нормально, коли школярі святкують такі речі?
– Чому б і ні? Це ж просто розвага, – спокійно відповіла одна з мам.
– Як це чому? Це іноземне свято, за яким стоять сатанинські обряди! Може, краще було б вчити їх колядок, щедрівок, рідних традицій?
Батьки почали обурюватися. Кожен намагався пояснити, що дітям зараз особливо потрібні подібні розваги для емоційної розрядки.
– Але це просто невинна костюмована вечірка! Ніхто не збирався викликати духів, вони просто хотіли поїсти солодощі і потанцювати, – додала ще одна мама.
Однак класна керівниця була непохитною. Вона пояснила, що не дозволить «подібні шабаші» в школі і взагалі планує винести питання на розгляд перед дирекцією, щоб подібного більше не допускали. Її аргументи звучали абсурдно, а звинувачення — надмірно гостро.
Знайшли вихід разом
На зборах батьки швидко прийшли до спільного рішення, коли одна з мам запропонувала перенести свято до них додому. Вона мешкає у просторому будинку з садом, де діти зможуть безпечно розважитися. Всі охоче підтримали ідею, зібрали прикраси з класу і залишили школу, обурені ставленням вчительки.
За межами школи ще довго не вщухали розмови:
– Дітям навіть кілька годин не дозволяють порадіти!
– Справді, виглядає як табір строгого режиму, де немає місця навіть для маленьких розваг.
– Це вже край!
Ми вирішили організувати вечірку самостійно і дати дітям можливість відпочити від шкільних буднів та напруженого часу.
А цікаво, як у вас у школах — теж забороняють такі свята? Чи, можливо, лише наша класна керівниця така сувора?